У липні 2026 року жінка помітила залишений без нагляду гаманець у крамниці Слобідського району. Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігав, вона забрала його та сховала до власного пакета.
У викраденому гаманці були грошові кошти на загальну суму 11 тисяч гривень. Після скоєного фігурантка одразу залишила магазин і витратила гроші на власний розсуд.
Слідчі оголосили жінці підозру у крадіжці. Наразі вона чекає на суд. Харків’янці загрожує тюремний строк від 5 до 8 років.
У Харкові 11 та 12 серпня 2026 року тимчасово припинять рух трамваїв на Салтівському шосе та в провулку Салтівському на ділянці від проспекту Тракторобудівників до вулиці Академіка Павлова. Про це повідомляє РЕДПОСТ.
Обмеження діятимуть у вівторок та середу з 10:00 до 14:00. Причиною стануть планові ремонтно-відновлювальні роботи на контактній мережі.
У цей період електротранспорт курсуватиме за зміненими маршрутами.
Раніше РЕДПОСТ писав, що в Харкові тимчасово обмежили рух транспорту провулком Некрасова. Обмеження триватиме до 23 серпня 2026 року через ремонтно-реставраційні роботи в будівлі театру ім. Т. Г. Шевченка.
За даними обласного управління ДСНС, про які повідомляє РЕДПОСТ, лише протягом минулого тижня вода забрала життя 7 людей. Від початку літнього періоду на водоймах регіону загинули вже 22 особи, серед яких двоє дітей.
Надзвичайники вкотре наголошують жителям Харківщини: на деокупованих територіях та в зонах, де тривають активні бойові дії, відвідувати будь-які водойми для відпочинку та купання суворо заборонено через високу мінну небезпеку та загрозу обстрілів.
Тим, хто відпочиває у спеціально дозволених та облаштованих для цього місцях, рятувальники наполегливо радять суворо дотримуватися базових правил безпеки.
Бережіть себе та своїх близьких. У разі виникнення надзвичайної ситуації негайно телефонуйте за номерами 101 або 112.
У Харкові сталася смертельна аварія. На проспекті Байрона 19-річний водій автомобіля BMW збив пішохода. Внаслідок потужного удару потерпілий отримав важкі травми і помер на місці події до приїзду медиків швидкої допомоги.
Про силу удару свідчать значні пошкодження легковика. У машини розтрощено капот, бампер та решітку радіатора.
Правоохоронці з’ясовують усі обставини трагедії, зокрема швидкість руху легковика, стан водія, а також чи переходив пішохід дорогу у невстановленому місці або по пішохідному переходу. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Прямі збитки житлового фонду України внаслідок російської агресії на кінець 2025 року сягнули 61,1 мільярда доларів США. Це майже третина всіх загальних втрат країни. Лише за останній рік сума зросла ще на 3,5 млрд.
Про це під час засідання Правління АПМГ, як передає РЕДПОСТ, повідомив голова Асоціації прифронтових міст та громад, мер Харкова Ігор Терехов.
Наразі в Україні пошкоджено або зруйновано близько 14% усього житлового фонду, а наслідки атак відчули понад 3 мільйони домогосподарств. Водночас 73% усіх прямих збитків припадають на 7 областей.
Ігор Терехов наголосив, що офіційна статистика не відображає реального масштабу проблеми. За його словами, майже 1 мільйон українців не можуть користуватися власним житлом, оскільки воно зруйноване, розташоване в зоні бойових дій, перебуває під окупацією або стало непридатним для життя.
«Держава повинна рахувати не лише офіційно зареєстрованих бездомних, а всіх, хто через війну втратив можливість користуватися власним житлом. Інакше жодна державна програма не відповідатиме реальному масштабу проблем», – підкреслив Ігор Терехов.
За даними голови Асоціації, програма «єВідновлення» вже виплатила компенсації майже 232 тисячам родин на суму понад 119 млрд грн. Водночас за сертифікатами з понад 161 тисячі заяв нове житло придбала лише третина.
Складною залишається й ситуація з програмою «єОселя» у прифронтових регіонах. На переконання Ігоря Терехова, Україні потрібна не окрема програма, а комплексна система доступного житла, яка об’єднає пільгову іпотеку, оренду з правом викупу, а також муніципальне та соціальне житло.
Бригади харківських шляховиків продовжують системно впорядковувати та покращувати стан ґрунтових доріг у приватному секторі міста, повідомляє РЕДПОСТ.
Протягом минулого тижня фахівці підприємства виконали комплексне профілювання дорожнього покриття на низці об’єктів. Загальна площа відпрофільованого та впорядкованого покриття склала 13 тисяч квадратних метрів.
Завдяки проведеним роботам для місцевих жителів і проїзду спецтранспорту забезпечено безпечніший та комфортніший рух.
Європа зіткнулася з масштабним обмілінням найбільших водних артерій. Як повідомляє РЕДПОСТ, рівень води в Рейні, Дунаї, По та Ельбі знизився до багаторічних, а подекуди й історичних мінімумів. Це вже створює загрозу для промисловості, енергетики та річкового судноплавства.
Через тривалу відсутність опадів у німецькій Саксонії Ельба біля Пірни вже тривалий час утримується на рівні значно нижче одного метра, а в Дрездені вода впала до 54 сантиметрів. Схожі показники зафіксовано і на інших річках регіону — Мульді, Білій Ельстер, Шпрее та Нейсе.
У районі Пірни, зокрема біля Оберпоста, через рекордну посуху знову стали видимими так звані «камені голоду» (Hungersteine). Це історичні гідрологічні пам’ятки XV–XIX століть, на яких предки залишали дати екстремального обміління річок. Такі позначки були попередженням: коли вода опускається до цього рівня, попереду неврожай, голод і зупинка торгівлі.
Один із виявлених каменів має понад 20 вирізьблених позначок, а найдавніша з них датується 1707 роком. Поруч лежить камінь, вирізьблений уже у 2018 році, як нагадування про історичний мінімум того часу.
За даними міністра довкілля Німеччини Карстена Шнайдера, за останні 25 років країна втратила близько 60 мільярдів кубометрів води. За обсягом це дорівнює всьому Боденському озеру.
Щоб оперативніше реагувати на загрози, у Німеччині запустили єдину інформаційну систему Niwis. Вона збирає дані з понад 580 станцій спостереження за поверхневими та ґрунтовими водами.
Обміління Рейну вже впливає на логістику та ланцюги постачання. Баржі й великогабаритні судна не можуть перевозити звичні обсяги вантажів, через що зростають транспортні витрати та підвищується ризик подорожчання палива.
Фахівці підкреслюють, що нинішнє обміління є прямим наслідком аномальної спеки, яка наприкінці червня охопила Західну Європу та призвела до понад 10 тисяч надлишкових смертей. За висновками науковців, такі руйнівні хвилі спеки були б майже неможливими без спричинених людиною кліматичних змін.
Міністерство охорони здоров’я України наказом №1044 затвердило новий Стандарт госпіталізації, переведення та виписки пацієнтів зі стаціонару, повідомляє РЕДПОСТ. Документ є обов’язковим для виконання всіма закладами охорони здоров’я незалежно від форми власності, а також лікарями-ФОП.
Головна мета реформи — відхід від загальних формулювань і запровадження прозорих об’єктивних критеріїв для перебування хворого в лікарні. Відтепер підставою для госпіталізації є не сам діагноз, а наявність клінічних станів, які неможливо безпечно контролювати в амбулаторних умовах.
Документ містить вичерпний перелік обов’язкових випадків для госпіталізації. При цьому екстрена госпіталізація здійснюється цілодобово, безкоштовно та незалежно від місця реєстрації пацієнта.
Якщо лікар вважає за потрібне госпіталізувати людину всупереч формальним критеріям, він має право це зробити, але зобов’язаний письмово обґрунтувати це в картці та погодити із завідувачем відділення.
Недотримання нових правил тягне за собою юридичну відповідальність.
Більшість науково-фантастичних стрічок жертвують логікою заради видовищності, однак фільм Рідлі Скотта «Марсіянин» став приємним винятком. Науковці, астронавти та співробітники NASA високо оцінили правдоподібність подій, показаних на екрані.
Творець першоджерела Енді Вейр провів ґрунтовні наукові дослідження перед написанням книги, а під час зйомок екранізації залучали профільних консультантів із космічної галузі. Експерти виділили декілька ключових технологій та моментів, які вже підтверджені реальним досвідом.
Попри високу точність, творцям довелося свідомо порушити закони фізики заради сюжету. Знімальна група та автор книги вигадали нищівну пилову бурю, яка стала зав’язкою всієї історії та залишила героя на самоті.
У реальності швидкість вітру на Марсі може сягати близько 95 км/год, проте через надзвичайно тонку та розріджену атмосферу планети цей вітер не має достатньої сили, щоб перетворитися на руйнівний ураган і зносити важке обладнання. Втім, навіть у NASA погоджуються, що таке сюжетне допущення було виправданим кроком для створення видовищного кіно.
10 серпня у всьому світі відзначають Міжнародний день лева. Цю дату започаткували у 2013 році як нагадування про важливість охорони великих кішок від вимирання.
Відомо, що перші спроби тримати левів у неволі належать давній Ассирії та відбувалися ще в 850 році до нашої ери. У XVII столітті леви з’явилися в європейських зоопарках. Протягом XIX століття торгівля дикими тваринами стала популярною, і леви стали об’єктом торгівлі, ще й не дуже дорогим.
У сучасних умовах більшість левів мешкає на сході та півдні Африки, проте їхня популяція постійно зменшується. Серед головних причин цього вимирання — зміна клімату, поширення хвороб і безрозсудна діяльність людей, яка спричиняє загрозу цим великим хижакам.
Українські віряни вшановують пам’ять святого мученика Лаврентія, який служив архідияконом. Із давніх-давен цього святого просили про зцілення очей, а на світанку вмивалися росою — вважалося, що вона змиває всі недуги.
У народі збереглися й певні застереження, пов’язані з цим днем. Зокрема, не слід вступати у сварки, підвищувати голос чи лаятися. Не рекомендується також відкривати свої плани іншим, адже це може нашкодити їхньому здійсненню. Лінь у цей день вважається причиною фінансових труднощів.