12.09.2026 о 18:50 Віталій Хіневич повідомив, посилаючись на Гідрометеорологічний центр Харківської та Луганської областей, що протягом першої декади вересня на Харківщині продовжувалося метеорологічне літо. Перехід до осіннього температурного режиму, за якого середні добові температури повітря опускаються нижче +15°, ще не відбувся. На більшості площ умови для підготовки ґрунту під посів озимих зернових культур були несприятливими через брак ефективних опадів і нестачу продуктивної вологи у ґрунті. Верхній шар ґрунту на більшій частині регіону залишався сухим, а ґрунтова посуха тривала. Винятком стали лише окремі ділянки у північно-західній частині Харківської області, де пройшли значні дощі, що склали 170% декадної норми опадів. Це дозволило поповнити запаси вологи, передусім у верхніх шарах ґрунту, та покращити умови для підготовки полів до посіву озимих культур.
Архів позначки: посуха
Посуха на Харківщині посилилася через брак опадів у серпні
На Харківщині упродовж другої декади серпня через відсутність опадів не відбувалося поповнення запасів вологи у ґрунті. Через це забезпечення посівів вологою й надалі погіршувалося. Про це повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на Гідрометеорологічний центр Харківської та Луганської областей.
Станом на 18 серпня у метровому шарі ґрунту під пізніми сільськогосподарськими культурами у північно-західному та південно-західному районах області запаси продуктивної вологи зменшилися до незадовільного рівня — 46–57 мм.
Найважча ситуація склалася на більшості площ південних і центральних районів, а також на окремих площах північних районів області. У цих місцях запаси вологи у верхньому та метровому шарах ґрунту були повністю вичерпані.
За таких обставин на території Харківської області ґрунтова посуха поширювалася та поглиблювалася. Це, своєю чергою, створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур. Попри це, культури продовжували проходити відповідні фази розвитку.
Залежно від строків сівби та скоростиглості сорту у кукурудзи зерно перебувало у фазах молочної стиглості, а в центральній частині області — воскової стиглості. На більшості площ у соняшнику спостерігалося достигання насіння. У сої тривало формування бобів, а на окремих площах уже відзначалося їх достигання.
Отже, друга декада серпня виявилася несприятливою для накопичення вологи в ґрунті. Найбільший дефіцит зафіксували на півдні та в центрі області, де на окремих площах запаси вологи вже були повністю вичерпані.
Спека і посуха обмілюють річки Європи та посилюють ризики для економіки
Європа зіткнулася з масштабним обмілінням найбільших водних артерій. Як повідомляє РЕДПОСТ, рівень води в Рейні, Дунаї, По та Ельбі знизився до багаторічних, а подекуди й історичних мінімумів. Це вже створює загрозу для промисловості, енергетики та річкового судноплавства.
Через тривалу відсутність опадів у німецькій Саксонії Ельба біля Пірни вже тривалий час утримується на рівні значно нижче одного метра, а в Дрездені вода впала до 54 сантиметрів. Схожі показники зафіксовано і на інших річках регіону — Мульді, Білій Ельстер, Шпрее та Нейсе.
У районі Пірни, зокрема біля Оберпоста, через рекордну посуху знову стали видимими так звані «камені голоду» (Hungersteine). Це історичні гідрологічні пам’ятки XV–XIX століть, на яких предки залишали дати екстремального обміління річок. Такі позначки були попередженням: коли вода опускається до цього рівня, попереду неврожай, голод і зупинка торгівлі.
Один із виявлених каменів має понад 20 вирізьблених позначок, а найдавніша з них датується 1707 роком. Поруч лежить камінь, вирізьблений уже у 2018 році, як нагадування про історичний мінімум того часу.
За даними міністра довкілля Німеччини Карстена Шнайдера, за останні 25 років країна втратила близько 60 мільярдів кубометрів води. За обсягом це дорівнює всьому Боденському озеру.
Щоб оперативніше реагувати на загрози, у Німеччині запустили єдину інформаційну систему Niwis. Вона збирає дані з понад 580 станцій спостереження за поверхневими та ґрунтовими водами.
Обміління Рейну вже впливає на логістику та ланцюги постачання. Баржі й великогабаритні судна не можуть перевозити звичні обсяги вантажів, через що зростають транспортні витрати та підвищується ризик подорожчання палива.
Фахівці підкреслюють, що нинішнє обміління є прямим наслідком аномальної спеки, яка наприкінці червня охопила Західну Європу та призвела до понад 10 тисяч надлишкових смертей. За висновками науковців, такі руйнівні хвилі спеки були б майже неможливими без спричинених людиною кліматичних змін.
Червнева погода та її вплив на аграрну ситуацію на Харківщині
Упродовж більшої частини червня в Харківській області агрометеорологічна ситуація загалом залишалася задовільною. Про це повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на Український гідрометеорологічний центр.
Для погоди були характерні чергування теплих і прохолодніших періодів, коливання денної та нічної температури, підвищена вологість повітря вдень, хмарність і тривалі роси. Саме це частково стримувало розвиток посушливих явищ у регіоні.
Водночас наприкінці місяця відбулося різке потепління, пов’язане з надходженням жарких повітряних мас із північних районів Африки.
Ґрунтова посуха, що почала формуватися під ранніми зерновими культурами на початку місяця, не стала масштабною і мала локальний характер. Вона охоплювала окремі північні, центральні та південні райони області.
На кінець червня на значних площах під ранніми культурами запаси продуктивної вологи були майже вичерпані або сягнули критичних значень. Наприкінці місяця в північній і центральній частинах області також зафіксували істотне зниження запасів вологи в метровому шарі ґрунту під пізніми сільськогосподарськими культурами — до 18–37 мм.