Згідно з даними Головного управління статистики у Харківській області, за період із січня по серпень 2026 року індекс сільськогосподарської продукції зріс до 119,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Статистика демонструє нерівномірну динаміку виробництва протягом цих восьми місяців. Так, у січні індекс становив 101,6%, у лютому — 101,4%, а в березні — 102,1%. Навесні спостерігалося зростання: у квітні показник досяг 103,6%, а в травні — 104,4%. У червні індекс дещо знизився до 100,4%, проте вже в липні знову продемонстрував зростання до 102,5%. Загальний підсумок за січень–серпень 2026 року свідчить про те, що обсяги сільськогосподарського виробництва перевищили рівень відповідного періоду 2025 року на 19,4%. Зазначені показники розраховані наростаючим підсумком у відсотках до аналогічного періоду попереднього року.

18.09.2026 року Дмитро Колонєй зазначив, посилаючись на РЕДПОСТ, що українці за кордоном часто порівнювали європейський сервіс із вітчизняним. Повільні банки у Франції, паперові листи з установами в Німеччині, тривала доставка товарів або тижневе очікування візиту до перукаря змушували згадувати Україну з ностальгією. В Україні звикли до цілодобового мобільного банкінгу, доставки за пів години та вишуканих обідів у ресторанах лише за 10 євро. За словами експерта ринку праці Сергія Марченка, сьогодні цей зручний та доступний український бізнес доживає останні місяці у звичному форматі. Основна проблема полягає в тотальній відсутності покупців і клієнтів. Навіть у жвавих ділових районах, біля бізнес-центрів та автосалонів, заклади харчування та сфери послуг часто пустують. Власники ресторанів із якісною кухнею та вишуканим інтер’єром працюють у збиток, тримаючись на ентузіазмі та любові до справи. Проте наближається час, коли утримувати заклади стане неможливо, а продати їх буде нікому, оскільки ринок не потребує стільки об’єктів. Додатковим ударом є ворожі атаки на склади, логістичні вузли та мережі доставок, відновлення яких вимагає все більших ресурсів. Головна причина неможливості повернення до минулого — демографічні втрати. Україна втратила від 5 до 10 мільйонів людей, серед яких чималу частку становлять мами з дітьми та платоспроможне населення. Це запускає замкнене коло для економіки. Ера швидкого, якісного та дешевого сервісу завершується, оскільки у підприємців закінчуються кошти на розкіш та «вау-ефекти». На українців чекає перехід до прагматичного бізнесу: виживуть лише найпростіші моделі зі стабильним прибутком без зайвих витрат на комфорт. За всі наслідки криз доведеться платити кінцевому споживачу, що є базовим законом ринкової економіки. Також раніше повідомлялося, що українська металургійна галузь, яка забезпечує до 15% українського експорту, стикається з новими торговельними обмеженнями ЄС, що разом із логістичною блокадою та обстрілами загрожує існуванню найбільших підприємств.

За даними Харківської митниці, протягом восьми місяців 2026 року загальний товарообіг у Харківському регіоні досяг $443,9 млн. Цей показник демонструє зростання на $30,2 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли обсяг торгівлі становив $413,7 млн. Структура зовнішньої торгівлі розподілилася таким чином: експорт склав понад $225,1 млн, а імпорт — $218,8 млн. Основними експортними позиціями регіону стали електричні машини, обладнання та їхні частини, а також котли й машини. У структурі імпорту вагому частку зайняли пластмаси та полімерні матеріали. Харківська митниця відзначає стабільну динаміку зовнішньоекономічної діяльності місцевих підприємств протягом року. Зокрема, у січні товарообіг зафіксовано на рівні $43,3 млн, у березні — близько $60 млн. У літні місяці показники залишалися стабільними: у червні — $60,1 млн, у липні — $59,3 млн, а в серпні — $57,1 млн. Таким чином, останніми місяцями обсяги зовнішньої торгівлі Харківщини стабільно тримаються біля позначки $60 млн. Раніше повідомлялося, що у серпні основними торговельними партнерами регіону стали Китай та Молдова.

У серпні структура експорту з Харківської області продемонструвала стабільні показники. Згідно з даними Харківської митниці, лідерами експорту стали електричні машини, обладнання та їхні частини, що склали 13,7% від загального обсягу, а також котли та машини з часткою 13,5%. Значну роль у зовнішніх поставках відіграли меблі (7,87%), вироби з чорних металів (7,07%), готові продукти із зерна (6,05%) та молочна продукція (5,36%). Головним напрямком експорту в серпні стала Молдова, куди переважно постачали кабелі та керамічні вироби. Також товари активно експортували до Польщі, Литви, Німеччини та Румунії. Що стосується імпорту, то найбільшу частку зайняли пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них — 21,53%. Також імпортували електричні машини та обладнання (14,69%), алюміній (10,14%) та фармацевтичну продукцію (9,93%). Основним постачальником товарів став Китай, звідки, зокрема, завозили електричні акумулятори. До переліку ключових країн-імпортерів також увійшли Індія, Польща, США та Австрія.

Підприємства, що продовжують працювати під постійними обстрілами у Харкові, Сумах, Запоріжжі та Миколаєві, опинилися у складнішому становищі порівняно з компаніями у тилових регіонах. Попри однакові податкові зобов’язання, бізнес у прифронтових зонах несе значні безпекові ризики та додаткові витрати. Для запобігання відтоку виробництв та стимулювання їхнього повернення Асоціація прифронтових міст та громад (АПМГ) підготувала антикризовий пакет пільг. Про це повідомив мер Харкова та голова АПМГ Ігор Терехов під час круглого столу «Від релокації до розвитку: як посилити підтримку переміщеного бізнесу», де були присутні представники Верховної Ради, Мінекономіки, ДПС, Нацбанку та бізнес-спільноти. Ігор Терехов зазначив, що бізнес у прифронтових громадах потерпає від дефіциту кадрів, труднощів зі страхуванням майна, обмеженого доступу до кредитування та логістичних проблем, тоді як податкове навантаження залишається незмінним. За словами мера, завдання держави полягає у створенні умов для роботи підприємств на двох майданчиках одночасно, а не лише у їхньому переміщенні на захід України. Релокація не має бути остаточним рішенням, тому бізнесу потрібно надати можливість розвиватися на нових місцях, одночасно відновлюючи діяльність у Харкові, Сумах, Запоріжжі та Миколаєві. Асоціація вже представила уряду та парламенту пропозиції щодо необхідних рішень. Збереження економічної бази у прифронтових містах є критично важливим для безпеки країни, адже вихід бізнесу призведе до втрати робочих місць та відтоку населення. Ігор Терехов наголосив на необхідності негайного ухвалення економічних рішень, оскільки без діючих підприємств неможливе повернення людей та повноцінне відновлення міст.

10 вересня 2026 року на позачерговій сесії міської ради було ухвалено Стратегію розвитку Харкова. Цей документ окреслює ключові пріоритети та напрями відновлення міста на найближчі роки. Основна увага приділяється створенню робочих місць, підтримці підприємництва, розвитку інновацій та зміцненню людського капіталу. Стратегія слугуватиме фундаментом для залучення міжнародних інвестицій, співпраці з донорами та формування чіткого бачення післявоєнного розвитку Харкова. До розробки документа долучилися представники міської влади, міжнародні партнери, фінансові установи, громадські організації, міста-побратими, а також експерти з бізнесу та освіти. Міський голова Ігор Терехов підкреслив, що в центрі плану — безпека та добробут людини. Мета всіх ініціатив, від децентралізації енергосистеми до цифровізації послуг, полягає у створенні комфортних умов для життя, роботи та виховання дітей, щоб мотивувати харків’ян залишатися в місті або повертатися до нього. Заступник міського голови Дмитро Ісаєв виділив п’ять стратегічних цілей: 1. «Незламне місто» — створення системи безпеки та стійкості для захисту життя та критичних функцій міста. 2. «Місто можливостей» — розвиток інклюзивної громади з доступом до якісної праці, житла, медицини та соціальних послуг. 3. «Сталий та стійкий метрополіс» — модернізація міського простору за принципом «відбудувати краще, ніж було». 4. «Оновлена економічна ідентичність міста» — трансформація економіки в інноваційну систему з розвитком хай-тек секторів, промисловості та креативних індустрій. 5. «Відкрите, партнерське та розумне врядування» — впровадження прозорої системи управління на принципах «смарт сіті» та активного залучення громадян.

З початку 2026 року тисячі жителів Харкова офіційно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, прагнучи розпочати власну справу. Місцеві підприємці продовжують працювати, забезпечуючи містян товарами та послугами, створюючи нові робочі місця та підтримуючи наповнення міського бюджету. У Департаменті адміністративних послуг та споживчого ринку підкреслюють, що стабільна активність бізнесу є критично важливою для економічної стійкості міста. Саме діючі компанії та нові ініціативи підприємців закладають фундамент для майбутнього відновлення та економічного розвитку Харкова. Раніше також повідомлялося, що міський голова Ігор Терехов відвідав провідне підприємство на Волині, де провів зустріч із харківськими релокантами.