Учень 11 класу Харківського ліцею №118 Владислав Халін здобув призове місце на Балканській олімпіаді з інформатики, про що повідомляє видання РЕДПОСТ. Ці престижні інтелектуальні змагання відбулися в період з 14 по 20 вересня 2026 року в Тирані, столиці Албанії. Балканська олімпіада з інформатики є щорічним міжнародним турніром для юних програмістів, який об’єднує найсильніших і найталановитіших школярів із балканського регіону, а також із запрошених держав з усього світу. Протягом напружених турів харків’янин успішно вирішував складні алгоритмічні завдання, продемонструвавши високий рівень підготовки та чудові результати завдяки своїм знанням.
Архів категорії: Освіта
Останні новини, матеріали та корисний контекст на тему «Освіта».
Нові правила навчання під час повітряних тривог від Міністерства освіти
15 вересня 2026 року о 15:19 Дмитро Колонєй передав інформацію від РЕДПОСТ про те, що Міністерство освіти і науки України презентувало оновлені методичні рекомендації для організації занять в умовами воєнного стану. Головним пріоритетом незмінно лишається захист школярів та педагогів, проте сирени не повинні повністю зупиняти освітній процес. Андрій Бутенко, який обіймає посаду Міністра освіти і науки України, зазначив, що ці поради розроблено на основі запитів від учителів та з урахуванням їхнього щоденного досвіду роботи під час війни. За його словами, завдання полягає не в створенні однієї суворої інструкції, а в наданні закладам освіти зручних інструментів для дотримання балансу між безпекою та якістю знань. Кожній школі необхідно самостійно проаналізувати свої можливості, враховуючи місткість сховищ, наявність генераторів, зв’язку та інтернету, після чого затвердити кілька робочих сценаріїв. У МОН наголошують, що початок сирени не означає негайне припинення занять. За умови облаштування безпечного середовища в укритті, педагог може продовжувати пояснювати матеріал, організовувати проєктну роботу, давати завдання для самостійного виконання або проводити консультації. Водночас, якщо тривоги повторюються регулярно і їхня загальна тривалість перевищує дві години на день протягом кількох діб поспіль, закладу радять організовано переходити на заняття безпосередньо в сховищах або ж на дистанційну форму. Окрему увагу міністерство зосередило на роботі вчителів, заборонивши проведення так званих «подвійних» уроків. Згідно з новими правилами, педагогам заборонено одночасно вести очне заняття для учнів у класі та транслювати його в реальному часі для тих дітей, які перебувають вдома. Організація навчального процесу для різних груп школярів повинна відбуватися за чітко визначеним розкладом протягом дня або тижня. Читати новини можна на сторінках у Facebook, Telegram та Instagram. Додатково РЕДПОСТ нагадував про заклики батьків знизити рівень навантаження на учнів.
Каразінський університет увійшов до п’ятірки найкращих проєктів кампусів досконалості
15 вересня 2026 року о 14:20 Віталій Хіневич повідомив, посилаючись на Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, що 14 вересня 2026 року Міністерство освіти і науки України завершило конкурсний відбір проєктів зі створення та розвитку кампусів досконалості. Цей процес здійснюється у межах фінансування спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проєкту під назвою «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Цього року державні заклади вищої освіти, які підпорядковані МОН, подали 27 заявок для участі в конкурсі. З них 24 заявки відповідали всім встановленим критеріям прийнятності, а для фінансування було відібрано 12 проєктів. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна увійшов до числа переможців із проєктом кампусу досконалості Karazin LifeTech CampeX. Крім того, Каразінський університет посів 5-те місце у загальному рейтингу закладів вищої освіти та здобув 1-ше місце серед учасників макрорегіону 3, до якого належить Харківська область.
Чому батьки вимагають зменшити шкільне навантаження на учнів
14.09.2026 16:16 Дмитро Колонєй В українському сегменті соціальних мереж спалахнула жвава дискусія щодо сучасної системи шкільної освіти. Батьки учнів висловлюють обурення через рекордну кількість уроків та великі обсяги домашніх завдань. Через це діти змушені кидати спортивні секції, гуртки та жертвувати звичайним відпочинком.
Поштовхом до обговорення став допис у мережі Threads, який опублікувала мати 11-річного шестикласника. Вона підрахувала, що щодня її дитина має від шести до восьми уроків, а загалом це становить приблизно 35 навчальних годин на тиждень, передає РЕДПОСТ.
«Шановне Міністерство освіти та науки України, скажіть, будь ласка, що треба зробити, щоб повернути здоровий глузд у школу? Якщо порахувати весь час із домашніми завданнями, то вийде нормальний 40-годинний робочий тиждень у дітей 11 років», — зазначила жінка у своєму обуренні.
Вона наголосила, що за таких умов школярі постійно втомлюються, і про будь-які досягнення у позашкільній діяльності чи повноцінний розвиток не може бути й мови.
Більшість користувачів підтримали матір, звернувши увагу на те, що ситуація ускладнюється умовами повномасштабної війни. Через часті повітряні тривоги та дистанційне навчання значну частину шкільної програми дітям доводиться опрацьовувати самостійно. У коментарях батьки діляться власним негативним досвідом: «Мої перестали ходити на атлетику саме через це… В дітей тупо не вистачає часу на своє дозвілля»; «А ще гуртки, репетитори… Дитина від ранку до пізньої ночі сидить над уроками, на це вже немає сил».
Водночас серед коментаторів знайшлися і прихильники думки, що подібне навантаження є звичним для української школи. Дехто пригадує, що старшокласники і раніше мали по 7-8 уроків щодня та справлялися з таким ритмом.
Проте більшість батьків закликають Міністерство освіти і науки та освітян переглянути навчальні плани заради збереження фізичного та ментального здоров’я дітей.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав про результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 для України. Слідкуйте за останніми новинами Редпост в Google Новости.
Державна компенсація вартості навчання для дітей Захисників і Захисниць: умови та оформлення через «Дію»
13.09.2026 10:57 Дмитро Колонєй Як повідомляє РЕДПОСТ, на 2026/2027 навчальний рік родинам українських Захисників і Захисниць доступна компенсація вартості навчання за один навчальний рік через електронний сертифікат у застосунку «Дія». Отримати фінансову компенсацію вартості освітніх послуг можуть діти кількох категорій громадян, які захищали та захищають суверенітет України. Процес цифровізовано й спрощено до чотирьох послідовних кроків. Якщо родина вже встигла оплатити навчання за поточний термін самостійно — хвилюватися не варто. Після перерахування державних коштів за сертифікатом заклад освіти зобов’язаний повернути вам усю раніше сплачену суму.
Феномен успіху української молоді: від музики та шахів до інноваційних винаходів
Класична музична освіта в Україні забезпечує міцну технічну базу, яка дозволяє підліткам здобувати перемоги на престижних європейських конкурсах. Яскравим прикладом є скрипалька Karolina Protsenko, яка завдяки поєднанню академічної майстерності та сучасних цифрових платформ здобула мільйонну аудиторію. Щоденні репетиції дають змогу українським виконавцям виступати на світових сценах разом із провідними симфонічними оркестрами. Музична практика розвиває просторову уяву, витримку та вміння прогнозувати розвиток теми — навички, що стають у пригоді підліткам у спорті. Багато юних музикантів паралельно демонструють успіхи у шахах, де необхідна гранична концентрація. Вітчизняна шахова школа утримує лідерські позиції завдяки ранньому залученню юніорів до змагань із дорослими майстрами. Щоденний аналіз позицій за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, а також поєднання глибокої теорії з турнірною практикою дозволяють українським гравцям перемагати сильних суперників. Психологічна витримка та вміння прораховувати наслідки кожного кроку формують в учнів аналітичне мислення, яке вони згодом успішно застосовують у програмуванні, точних науках та винахідництві. Українські школярі регулярно здобувають перемоги на міжнародних виставках, таких як Genius Olympiad, ISEF та INOVA. Замість теоретичних робіт вони створюють діючі медичні прилади, нові матеріали та системи розмінування. Досягнення молоді підтверджують її високий потенціал та здатність розвиватися попри будь-які виклики. Систематична праця школярів створює фундамент для розвитку промисловості, відновлення інфраструктури та впровадження новітніх технологій, що зміцнює інтелектуальну незалежність України на майбутні десятиліття.
ХНЕУ імені Семена Кузнеця представив українську освіту на масштабній конференції EAIE 2026
Українська освітянська спільнота взяла участь у міжнародній події EAIE Conference and Exhibition 2026, яка зібрала більше ніж 1200 вищих навчальних закладів і партнерських організацій зі всієї планети. Національну делегацію на цьому форумі очолив Микола Трофименко, заступник очільника Міністерства освіти і науки України. Серед учасників також була координаторка проєкту ЄС «Національний Еразмус+ офіс в Україні» Світлана Шитікова.
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця репрезентували його очільниця Тетяна Шталь, яка також виконує обов’язки координаторки взаємодії з вишами України в освітній робочій групі Асамблеї європейських регіонів, та професорка Ірина Золотарьова — членкиня групи експертів Erasmus+ із реформування вищої освіти.
Для представників України цей захід відкрив можливість закріпити міжнародні позиції вітчизняної освіти та налагодити контакти з новими іноземними колегами. Як підкреслила ректорка ХНЕУ ім. С. Кузнеця Тетяна Шталь, місія полягає не лише в презентації закладів вищої освіти: йдеться про освітню галузь як фундамент стійкості держави, утримання людського потенціалу та подальшої відбудови країни. Вона додала, що заклад є прифронтовим університетом, який попри воєнні виклики продовжує розвиток, забезпечує освітній і дослідницький процес, формує глобальні партнерства та інтегрується в освітній простір Європи.
Головними напрямами роботи української сторони стали співпраця на міжнародному рівні, програма Erasmus+, альянси європейських університетів, інституційна витривалість, а також трансформація закладів вищої освіти в рушійну силу відновлення країни. Робота на конференції дала змогу ХНЕУ ім. С. Кузнеця залучити нових партнерів, поглибити співпрацю в наукових та освітніх ініціативах і посилити позиції Харкова серед європейських науковців, адже кожна нова міжнародна домовленість сприяє європейському майбутньому України.
Стійкість без ілюзій: досягнення та відставання українських підлітків у дослідженнях PISA
Станом на 10 вересня 2026 року дані свідчать, що кожний третій школяр не дотягує до базового рівня у природничій сфері, тоді як у математиці та читанні цей показник становить майже половину учнів. Загалом 56,4% дітей демонструють низькі показники щонайменше з одного навчального предмета, а 29,3% мають такі результати одразу з усіх трьох напрямів. Найбільше тривоги викликає читацька грамотність. Зокрема, у період з 2022 до 2025 року показники читання серед хлопців зменшилися з 415 до 402 балів. У природничих науках розрив між статьями виявився мінімальним (+4 бали на користь дівчат), натомість у математиці лідирують хлопці з перевагою у 8 балів. Проведене тестування вкотре засвідчує наявність нерівності освітніх можливостей в Україні.
Цифровий прорив та використання штучного інтелекту також знайшли своє відображення у звіті. Інноваційний напрям PISA-2025 був присвячений «Навчаню в цифровому світі», що охоплювало застосування обчислювального мислення. Середній бал по Україні зафіксовано на рівні 478 (порівняно з 500 балами в країнах ОЕСР). Наші учні успішніше справляються із завданнями з програмування, де мають 478 балів, ніж з моделюванням, де результат становить 473 бали. Приблизно 60% школярів показали у цифровому тестуванні вищі бали, ніж прогнозувалося на основі їхніх успіхів з класичних шкільних дисциплін. Окрім цього, зафіксовано високу активність у взаємодії зі штучним інтелектом: 54% підлітків в Україні звертаються до чат-ботів ШІ для навчання мінімум раз на тиждень (у країнах ОЕСР цей показник дорівнює 46%), а 78% запевняють, що намагаються критично підходити до аналізу отриманої з мережі інформації.
Попри складні умови воєнного часу, 85% українських учнів відчувають себе «на своєму місці» у шкільному середовищі, що є найвищим показником серед усіх порівнюваних країн, до яких окрім України увійшли Болгарія, Естонія, Словацька республіка, Молдова, Грузія та Польща. Близько 93% дітей почуваються захищеними в межах класу та під час дороги до навчального закладу. Частота проявів булінгу скоротилася з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025 році, що є нижчим за середній показник по ОЕСР, який складає 20%. Дисциплінарну ситуацію в українських школах оцінюють вище, ніж у більшості держав-партнерів, проте головною перешкодою залишаються відволікаючі фактори на уроках, зокрема смартфони, на які вказують 34,2% респондентів.
Пріоритети освітньої політики, визначені у звіті PISA-2025, охоплюють кілька ключових векторів. Ліквідація прогалин у читацьких навичках та базовій математиці має стати завданням національного масштабу. Необхідно спрямовувати ресурси та кадровий потенціал насамперед до сільських шкіл та закладів профтехосвіти, які стикаються з найбільшим дефіцитом. У галузі природничих наук важливо перенести фокус уваги з простого пояснення процесів на проєктування дослідницької роботи та аналіз даних. Що стосується культури застосування штучного інтелекту, освітнім закладам необхідні чіткі норми та правила для підтримки академічної чесності й розвитку критичного мислення. Українська система освіти, продемонструвавши стійкість, повинна здійснити наступний крок — спрямувати адаптаційні процеси на стадію якісного розвитку та відновлення.
Підсумки НМТ-2026: математика позаду, іноземні мови в лідерах
Український центр оцінювання якості освіти опублікував офіційний звіт щодо результатів національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2026 році. Відповідно до оприлюднених даних, 85,2% учасників, що становить 280 797 осіб із загальної кількості 329 тисяч, успішно склали всі чотири предмети. Крім того, раніше зазначалося про відкриття Ігорем Тереховим 10-ї підземної школи в Харкові.
Освітній процес у Харкові: 52% учнів перейдуть на комбінований формат навчання
Станом на 21 серпня 2026 року стало відомо, що 52% школярів у Харкові навчатимуться у комбінованому форматі. Раніше видання РЕДПОСТ повідомляло, що уряд вніс зміни до чотирьох державних стандартів загальної середньої освіти. Ці нововведення спрямовані на розширення автономії навчальних закладів, підготовку до реформи 2027 року, а також на підтримку дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.