15 вересня 2026 року о 15:19 Дмитро Колонєй передав інформацію від РЕДПОСТ про те, що Міністерство освіти і науки України презентувало оновлені методичні рекомендації для організації занять в умовами воєнного стану. Головним пріоритетом незмінно лишається захист школярів та педагогів, проте сирени не повинні повністю зупиняти освітній процес. Андрій Бутенко, який обіймає посаду Міністра освіти і науки України, зазначив, що ці поради розроблено на основі запитів від учителів та з урахуванням їхнього щоденного досвіду роботи під час війни. За його словами, завдання полягає не в створенні однієї суворої інструкції, а в наданні закладам освіти зручних інструментів для дотримання балансу між безпекою та якістю знань. Кожній школі необхідно самостійно проаналізувати свої можливості, враховуючи місткість сховищ, наявність генераторів, зв’язку та інтернету, після чого затвердити кілька робочих сценаріїв. У МОН наголошують, що початок сирени не означає негайне припинення занять. За умови облаштування безпечного середовища в укритті, педагог може продовжувати пояснювати матеріал, організовувати проєктну роботу, давати завдання для самостійного виконання або проводити консультації. Водночас, якщо тривоги повторюються регулярно і їхня загальна тривалість перевищує дві години на день протягом кількох діб поспіль, закладу радять організовано переходити на заняття безпосередньо в сховищах або ж на дистанційну форму. Окрему увагу міністерство зосередило на роботі вчителів, заборонивши проведення так званих «подвійних» уроків. Згідно з новими правилами, педагогам заборонено одночасно вести очне заняття для учнів у класі та транслювати його в реальному часі для тих дітей, які перебувають вдома. Організація навчального процесу для різних груп школярів повинна відбуватися за чітко визначеним розкладом протягом дня або тижня. Читати новини можна на сторінках у Facebook, Telegram та Instagram. Додатково РЕДПОСТ нагадував про заклики батьків знизити рівень навантаження на учнів.
Архів позначки: учні
Чому батьки вимагають зменшити шкільне навантаження на учнів
14.09.2026 16:16 Дмитро Колонєй В українському сегменті соціальних мереж спалахнула жвава дискусія щодо сучасної системи шкільної освіти. Батьки учнів висловлюють обурення через рекордну кількість уроків та великі обсяги домашніх завдань. Через це діти змушені кидати спортивні секції, гуртки та жертвувати звичайним відпочинком.
Поштовхом до обговорення став допис у мережі Threads, який опублікувала мати 11-річного шестикласника. Вона підрахувала, що щодня її дитина має від шести до восьми уроків, а загалом це становить приблизно 35 навчальних годин на тиждень, передає РЕДПОСТ.
«Шановне Міністерство освіти та науки України, скажіть, будь ласка, що треба зробити, щоб повернути здоровий глузд у школу? Якщо порахувати весь час із домашніми завданнями, то вийде нормальний 40-годинний робочий тиждень у дітей 11 років», — зазначила жінка у своєму обуренні.
Вона наголосила, що за таких умов школярі постійно втомлюються, і про будь-які досягнення у позашкільній діяльності чи повноцінний розвиток не може бути й мови.
Більшість користувачів підтримали матір, звернувши увагу на те, що ситуація ускладнюється умовами повномасштабної війни. Через часті повітряні тривоги та дистанційне навчання значну частину шкільної програми дітям доводиться опрацьовувати самостійно. У коментарях батьки діляться власним негативним досвідом: «Мої перестали ходити на атлетику саме через це… В дітей тупо не вистачає часу на своє дозвілля»; «А ще гуртки, репетитори… Дитина від ранку до пізньої ночі сидить над уроками, на це вже немає сил».
Водночас серед коментаторів знайшлися і прихильники думки, що подібне навантаження є звичним для української школи. Дехто пригадує, що старшокласники і раніше мали по 7-8 уроків щодня та справлялися з таким ритмом.
Проте більшість батьків закликають Міністерство освіти і науки та освітян переглянути навчальні плани заради збереження фізичного та ментального здоров’я дітей.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав про результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 для України. Слідкуйте за останніми новинами Редпост в Google Новости.
Стійкість без ілюзій: досягнення та відставання українських підлітків у дослідженнях PISA
Станом на 10 вересня 2026 року дані свідчать, що кожний третій школяр не дотягує до базового рівня у природничій сфері, тоді як у математиці та читанні цей показник становить майже половину учнів. Загалом 56,4% дітей демонструють низькі показники щонайменше з одного навчального предмета, а 29,3% мають такі результати одразу з усіх трьох напрямів. Найбільше тривоги викликає читацька грамотність. Зокрема, у період з 2022 до 2025 року показники читання серед хлопців зменшилися з 415 до 402 балів. У природничих науках розрив між статьями виявився мінімальним (+4 бали на користь дівчат), натомість у математиці лідирують хлопці з перевагою у 8 балів. Проведене тестування вкотре засвідчує наявність нерівності освітніх можливостей в Україні.
Цифровий прорив та використання штучного інтелекту також знайшли своє відображення у звіті. Інноваційний напрям PISA-2025 був присвячений «Навчаню в цифровому світі», що охоплювало застосування обчислювального мислення. Середній бал по Україні зафіксовано на рівні 478 (порівняно з 500 балами в країнах ОЕСР). Наші учні успішніше справляються із завданнями з програмування, де мають 478 балів, ніж з моделюванням, де результат становить 473 бали. Приблизно 60% школярів показали у цифровому тестуванні вищі бали, ніж прогнозувалося на основі їхніх успіхів з класичних шкільних дисциплін. Окрім цього, зафіксовано високу активність у взаємодії зі штучним інтелектом: 54% підлітків в Україні звертаються до чат-ботів ШІ для навчання мінімум раз на тиждень (у країнах ОЕСР цей показник дорівнює 46%), а 78% запевняють, що намагаються критично підходити до аналізу отриманої з мережі інформації.
Попри складні умови воєнного часу, 85% українських учнів відчувають себе «на своєму місці» у шкільному середовищі, що є найвищим показником серед усіх порівнюваних країн, до яких окрім України увійшли Болгарія, Естонія, Словацька республіка, Молдова, Грузія та Польща. Близько 93% дітей почуваються захищеними в межах класу та під час дороги до навчального закладу. Частота проявів булінгу скоротилася з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025 році, що є нижчим за середній показник по ОЕСР, який складає 20%. Дисциплінарну ситуацію в українських школах оцінюють вище, ніж у більшості держав-партнерів, проте головною перешкодою залишаються відволікаючі фактори на уроках, зокрема смартфони, на які вказують 34,2% респондентів.
Пріоритети освітньої політики, визначені у звіті PISA-2025, охоплюють кілька ключових векторів. Ліквідація прогалин у читацьких навичках та базовій математиці має стати завданням національного масштабу. Необхідно спрямовувати ресурси та кадровий потенціал насамперед до сільських шкіл та закладів профтехосвіти, які стикаються з найбільшим дефіцитом. У галузі природничих наук важливо перенести фокус уваги з простого пояснення процесів на проєктування дослідницької роботи та аналіз даних. Що стосується культури застосування штучного інтелекту, освітнім закладам необхідні чіткі норми та правила для підтримки академічної чесності й розвитку критичного мислення. Українська система освіти, продемонструвавши стійкість, повинна здійснити наступний крок — спрямувати адаптаційні процеси на стадію якісного розвитку та відновлення.
Підсумки НМТ-2026: математика позаду, іноземні мови в лідерах
Український центр оцінювання якості освіти опублікував офіційний звіт щодо результатів національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2026 році. Відповідно до оприлюднених даних, 85,2% учасників, що становить 280 797 осіб із загальної кількості 329 тисяч, успішно склали всі чотири предмети. Крім того, раніше зазначалося про відкриття Ігорем Тереховим 10-ї підземної школи в Харкові.
Е-ВОД для 17-річних: що мають перевіряти заклади освіти
23.04.2026 о 18:48 Міністерство оборони України надало роз’яснення щодо взяття на військовий облік юнаків, яким виповнюється 17 років, і отримання електронного військово-облікового документа (е-ВОД).
Відтепер заклади освіти зобов’язані перевіряти наявність е-ВОД у старшокласників. Вимагати будь-які інші форми документа, окрім електронної, заборонено.
У Міноборони наголошують: якщо юнак не перебуває на військовому обліку, сформувати е-ВОД неможливо. Спершу потрібно пройти процедуру взяття на облік одним із передбачених способів.
Також у відомстві підкреслили, що е-ВОД є повноцінним документом, а не «цифровим замінником». Він має таку саму юридичну силу, як паперовий військовий квиток або посвідчення про приписку. Тому школи та інші заклади освіти мають приймати саме електронний документ і не мають права вимагати паперові аналоги.