Станом на 10 вересня 2026 року дані свідчать, що кожний третій школяр не дотягує до базового рівня у природничій сфері, тоді як у математиці та читанні цей показник становить майже половину учнів. Загалом 56,4% дітей демонструють низькі показники щонайменше з одного навчального предмета, а 29,3% мають такі результати одразу з усіх трьох напрямів. Найбільше тривоги викликає читацька грамотність. Зокрема, у період з 2022 до 2025 року показники читання серед хлопців зменшилися з 415 до 402 балів. У природничих науках розрив між статьями виявився мінімальним (+4 бали на користь дівчат), натомість у математиці лідирують хлопці з перевагою у 8 балів. Проведене тестування вкотре засвідчує наявність нерівності освітніх можливостей в Україні.

Цифровий прорив та використання штучного інтелекту також знайшли своє відображення у звіті. Інноваційний напрям PISA-2025 був присвячений «Навчаню в цифровому світі», що охоплювало застосування обчислювального мислення. Середній бал по Україні зафіксовано на рівні 478 (порівняно з 500 балами в країнах ОЕСР). Наші учні успішніше справляються із завданнями з програмування, де мають 478 балів, ніж з моделюванням, де результат становить 473 бали. Приблизно 60% школярів показали у цифровому тестуванні вищі бали, ніж прогнозувалося на основі їхніх успіхів з класичних шкільних дисциплін. Окрім цього, зафіксовано високу активність у взаємодії зі штучним інтелектом: 54% підлітків в Україні звертаються до чат-ботів ШІ для навчання мінімум раз на тиждень (у країнах ОЕСР цей показник дорівнює 46%), а 78% запевняють, що намагаються критично підходити до аналізу отриманої з мережі інформації.

Попри складні умови воєнного часу, 85% українських учнів відчувають себе «на своєму місці» у шкільному середовищі, що є найвищим показником серед усіх порівнюваних країн, до яких окрім України увійшли Болгарія, Естонія, Словацька республіка, Молдова, Грузія та Польща. Близько 93% дітей почуваються захищеними в межах класу та під час дороги до навчального закладу. Частота проявів булінгу скоротилася з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025 році, що є нижчим за середній показник по ОЕСР, який складає 20%. Дисциплінарну ситуацію в українських школах оцінюють вище, ніж у більшості держав-партнерів, проте головною перешкодою залишаються відволікаючі фактори на уроках, зокрема смартфони, на які вказують 34,2% респондентів.

Пріоритети освітньої політики, визначені у звіті PISA-2025, охоплюють кілька ключових векторів. Ліквідація прогалин у читацьких навичках та базовій математиці має стати завданням національного масштабу. Необхідно спрямовувати ресурси та кадровий потенціал насамперед до сільських шкіл та закладів профтехосвіти, які стикаються з найбільшим дефіцитом. У галузі природничих наук важливо перенести фокус уваги з простого пояснення процесів на проєктування дослідницької роботи та аналіз даних. Що стосується культури застосування штучного інтелекту, освітнім закладам необхідні чіткі норми та правила для підтримки академічної чесності й розвитку критичного мислення. Українська система освіти, продемонструвавши стійкість, повинна здійснити наступний крок — спрямувати адаптаційні процеси на стадію якісного розвитку та відновлення.