15 вересня 2026 року о 15:19 Дмитро Колонєй передав інформацію від РЕДПОСТ про те, що Міністерство освіти і науки України презентувало оновлені методичні рекомендації для організації занять в умовами воєнного стану. Головним пріоритетом незмінно лишається захист школярів та педагогів, проте сирени не повинні повністю зупиняти освітній процес. Андрій Бутенко, який обіймає посаду Міністра освіти і науки України, зазначив, що ці поради розроблено на основі запитів від учителів та з урахуванням їхнього щоденного досвіду роботи під час війни. За його словами, завдання полягає не в створенні однієї суворої інструкції, а в наданні закладам освіти зручних інструментів для дотримання балансу між безпекою та якістю знань. Кожній школі необхідно самостійно проаналізувати свої можливості, враховуючи місткість сховищ, наявність генераторів, зв’язку та інтернету, після чого затвердити кілька робочих сценаріїв. У МОН наголошують, що початок сирени не означає негайне припинення занять. За умови облаштування безпечного середовища в укритті, педагог може продовжувати пояснювати матеріал, організовувати проєктну роботу, давати завдання для самостійного виконання або проводити консультації. Водночас, якщо тривоги повторюються регулярно і їхня загальна тривалість перевищує дві години на день протягом кількох діб поспіль, закладу радять організовано переходити на заняття безпосередньо в сховищах або ж на дистанційну форму. Окрему увагу міністерство зосередило на роботі вчителів, заборонивши проведення так званих «подвійних» уроків. Згідно з новими правилами, педагогам заборонено одночасно вести очне заняття для учнів у класі та транслювати його в реальному часі для тих дітей, які перебувають вдома. Організація навчального процесу для різних груп школярів повинна відбуватися за чітко визначеним розкладом протягом дня або тижня. Читати новини можна на сторінках у Facebook, Telegram та Instagram. Додатково РЕДПОСТ нагадував про заклики батьків знизити рівень навантаження на учнів.
Архів позначки: школа
Чому батьки вимагають зменшити шкільне навантаження на учнів
14.09.2026 16:16 Дмитро Колонєй В українському сегменті соціальних мереж спалахнула жвава дискусія щодо сучасної системи шкільної освіти. Батьки учнів висловлюють обурення через рекордну кількість уроків та великі обсяги домашніх завдань. Через це діти змушені кидати спортивні секції, гуртки та жертвувати звичайним відпочинком.
Поштовхом до обговорення став допис у мережі Threads, який опублікувала мати 11-річного шестикласника. Вона підрахувала, що щодня її дитина має від шести до восьми уроків, а загалом це становить приблизно 35 навчальних годин на тиждень, передає РЕДПОСТ.
«Шановне Міністерство освіти та науки України, скажіть, будь ласка, що треба зробити, щоб повернути здоровий глузд у школу? Якщо порахувати весь час із домашніми завданнями, то вийде нормальний 40-годинний робочий тиждень у дітей 11 років», — зазначила жінка у своєму обуренні.
Вона наголосила, що за таких умов школярі постійно втомлюються, і про будь-які досягнення у позашкільній діяльності чи повноцінний розвиток не може бути й мови.
Більшість користувачів підтримали матір, звернувши увагу на те, що ситуація ускладнюється умовами повномасштабної війни. Через часті повітряні тривоги та дистанційне навчання значну частину шкільної програми дітям доводиться опрацьовувати самостійно. У коментарях батьки діляться власним негативним досвідом: «Мої перестали ходити на атлетику саме через це… В дітей тупо не вистачає часу на своє дозвілля»; «А ще гуртки, репетитори… Дитина від ранку до пізньої ночі сидить над уроками, на це вже немає сил».
Водночас серед коментаторів знайшлися і прихильники думки, що подібне навантаження є звичним для української школи. Дехто пригадує, що старшокласники і раніше мали по 7-8 уроків щодня та справлялися з таким ритмом.
Проте більшість батьків закликають Міністерство освіти і науки та освітян переглянути навчальні плани заради збереження фізичного та ментального здоров’я дітей.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав про результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 для України. Слідкуйте за останніми новинами Редпост в Google Новости.
Стійкість без ілюзій: досягнення та відставання українських підлітків у дослідженнях PISA
Станом на 10 вересня 2026 року дані свідчать, що кожний третій школяр не дотягує до базового рівня у природничій сфері, тоді як у математиці та читанні цей показник становить майже половину учнів. Загалом 56,4% дітей демонструють низькі показники щонайменше з одного навчального предмета, а 29,3% мають такі результати одразу з усіх трьох напрямів. Найбільше тривоги викликає читацька грамотність. Зокрема, у період з 2022 до 2025 року показники читання серед хлопців зменшилися з 415 до 402 балів. У природничих науках розрив між статьями виявився мінімальним (+4 бали на користь дівчат), натомість у математиці лідирують хлопці з перевагою у 8 балів. Проведене тестування вкотре засвідчує наявність нерівності освітніх можливостей в Україні.
Цифровий прорив та використання штучного інтелекту також знайшли своє відображення у звіті. Інноваційний напрям PISA-2025 був присвячений «Навчаню в цифровому світі», що охоплювало застосування обчислювального мислення. Середній бал по Україні зафіксовано на рівні 478 (порівняно з 500 балами в країнах ОЕСР). Наші учні успішніше справляються із завданнями з програмування, де мають 478 балів, ніж з моделюванням, де результат становить 473 бали. Приблизно 60% школярів показали у цифровому тестуванні вищі бали, ніж прогнозувалося на основі їхніх успіхів з класичних шкільних дисциплін. Окрім цього, зафіксовано високу активність у взаємодії зі штучним інтелектом: 54% підлітків в Україні звертаються до чат-ботів ШІ для навчання мінімум раз на тиждень (у країнах ОЕСР цей показник дорівнює 46%), а 78% запевняють, що намагаються критично підходити до аналізу отриманої з мережі інформації.
Попри складні умови воєнного часу, 85% українських учнів відчувають себе «на своєму місці» у шкільному середовищі, що є найвищим показником серед усіх порівнюваних країн, до яких окрім України увійшли Болгарія, Естонія, Словацька республіка, Молдова, Грузія та Польща. Близько 93% дітей почуваються захищеними в межах класу та під час дороги до навчального закладу. Частота проявів булінгу скоротилася з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025 році, що є нижчим за середній показник по ОЕСР, який складає 20%. Дисциплінарну ситуацію в українських школах оцінюють вище, ніж у більшості держав-партнерів, проте головною перешкодою залишаються відволікаючі фактори на уроках, зокрема смартфони, на які вказують 34,2% респондентів.
Пріоритети освітньої політики, визначені у звіті PISA-2025, охоплюють кілька ключових векторів. Ліквідація прогалин у читацьких навичках та базовій математиці має стати завданням національного масштабу. Необхідно спрямовувати ресурси та кадровий потенціал насамперед до сільських шкіл та закладів профтехосвіти, які стикаються з найбільшим дефіцитом. У галузі природничих наук важливо перенести фокус уваги з простого пояснення процесів на проєктування дослідницької роботи та аналіз даних. Що стосується культури застосування штучного інтелекту, освітнім закладам необхідні чіткі норми та правила для підтримки академічної чесності й розвитку критичного мислення. Українська система освіти, продемонструвавши стійкість, повинна здійснити наступний крок — спрямувати адаптаційні процеси на стадію якісного розвитку та відновлення.
Підсумки НМТ-2026: математика позаду, іноземні мови в лідерах
Український центр оцінювання якості освіти опублікував офіційний звіт щодо результатів національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2026 році. Відповідно до оприлюднених даних, 85,2% учасників, що становить 280 797 осіб із загальної кількості 329 тисяч, успішно склали всі чотири предмети. Крім того, раніше зазначалося про відкриття Ігорем Тереховим 10-ї підземної школи в Харкові.
Освітній процес у Харкові: 52% учнів перейдуть на комбінований формат навчання
Станом на 21 серпня 2026 року стало відомо, що 52% школярів у Харкові навчатимуться у комбінованому форматі. Раніше видання РЕДПОСТ повідомляло, що уряд вніс зміни до чотирьох державних стандартів загальної середньої освіти. Ці нововведення спрямовані на розширення автономії навчальних закладів, підготовку до реформи 2027 року, а також на підтримку дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
У Верховній Раді розглянули законопроєкт про використання гаджетів під час навчання
07.07.2026 19:56 Як повідомляє РЕДПОСТ, народний депутат Георгій Мазурашу подав до Верховної Ради проєкт Закону №15105 від 27.03.2026. Документ передбачає зміни до статті 53 Закону України «Про освіту», щоб офіційно зобов’язати учнів і студентів (здобувачів освіти) не використовувати під час уроків мобільні телефони, планшети та смартгодинники. Користування цими пристроями пропонується дозволити лише для освітніх або медичних потреб.
Метою ініціативи є розв’язання проблеми відволікання учнів від навчального процесу та мінімізація інших супутніх ризиків.
Після заслуховування інформації заступника голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина та обговорення ініціативи народні депутати — члени Комітету ухвалили одностайне рішення.
Рішення приймалося в межах широкого колегіального засідання, яке об’єднало понад 50 учасників. До обговорення долучилися представники.
В Харкові розпочали інтерактивні майстер-класи у підземних школах
15.06.2026 16:03 Дмитро Колонєй
Як повідомляє РЕДПОСТ, у харківських підземних школах, які стали надійним прихистком для безперервного навчання міських дітей, стартувала унікальна серія інтерактивних майстер-класів. Відома команда організації «Street Culture» вирішила розвантажити психологічний стан маленьких харків’ян та додати в їхні шкільні будні яскравих емоцій за допомогою сучасного вуличного мистецтва й спорту. Головна мета цих заходів — подарувати дітям повноцінне дитинство та простір для самовираження навіть в умовах підземного навчання. Програма інтерактивних занять розроблена так, щоб кожен підліток чи молодший школяр міг знайти заняття до душі. Спікери та тренери знайомлять дітлахів із трьома ключовими напрямками вуличних культур.
Перші такі творчі зустрічі вже успішно відбулися для вихованців харківських ліцеїв №107 та №153, які зараз навчаються у безпечних спеціалізованих класах під землею. Надалі організатори планують охопити серією майстер-класів й інші підземні заклади освіти міста.
Тэги: подія, діти, харків, вуличні культури, школа, школярі
Новобаварські учні висловили прихильність до Харкова
6 червня 2026 року стало відомо, що учні Новобаварського району висловили свою любов до Харкова. У школі було організовано подія, де діти продемонстрували свою прихильність до міста. Організатори події підтвердили, що це сталося в рамках випускної акції. У рамках події було створено фотогалерею, яка зафіксувала цей момент. Учасники події поширили інформацію про це в Google Новини. Слідкуйте за новинами.
Е-ВОД для 17-річних: що мають перевіряти заклади освіти
23.04.2026 о 18:48 Міністерство оборони України надало роз’яснення щодо взяття на військовий облік юнаків, яким виповнюється 17 років, і отримання електронного військово-облікового документа (е-ВОД).
Відтепер заклади освіти зобов’язані перевіряти наявність е-ВОД у старшокласників. Вимагати будь-які інші форми документа, окрім електронної, заборонено.
У Міноборони наголошують: якщо юнак не перебуває на військовому обліку, сформувати е-ВОД неможливо. Спершу потрібно пройти процедуру взяття на облік одним із передбачених способів.
Також у відомстві підкреслили, що е-ВОД є повноцінним документом, а не «цифровим замінником». Він має таку саму юридичну силу, як паперовий військовий квиток або посвідчення про приписку. Тому школи та інші заклади освіти мають приймати саме електронний документ і не мають права вимагати паперові аналоги.
Новий навчальний рік розпочався в Харкові: понад 97 тисяч школярів вже навчаються
У Харкові розпочався другий семестр 2025/2026 навчального року. З 12 січня 2026 року навчанням у місті охоплено понад 97 400 школярів.