06.09.2026 року Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини, очолюване Александром Добріндтом, оголосило про впровадження посилених заходів безпеки. Це рішення було ухвалене після невдалої спроби атаки безпілотника з вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле. У відомстві підкреслюють, що гібридні загрози, до яких належать використання БпЛА, кібератаки та діяльність розвідувальних мереж, стали повсякденною реальністю для країни. З метою захисту критичної інфраструктури було розроблено комплексний план безпеки. Варто зазначити, що з початку року на території Німеччини вже було зафіксовано 163 випадки саботажу.

У Чехії та інших країнах Європейського Союзу почали діяти жорсткіші вимоги до чоловіків з України призовного віку. Як повідомляє РЕДПОСТ, із 5 серпня 2026 року тимчасовий захист не надають військовозобов’язаним громадянам, які не можуть підтвердити виконання своїх військово-облікових обов’язків перед Батьківщиною.

Про це на засіданні сенатського комітету з закордонних справ, оборони та безпеки повідомила експертка з міграції та притулку МВС Чехії Вероніка Воточкова. За її словами, менш ніж за тиждень після набуття чинності нових норм чеська влада вже відмовила у наданні притулку кільком десяткам чоловіків.

Нові заходи узгоджені на рівні країн ЄС і стосуються чоловіків віком від 23 до 60 років. Для отримання тимчасового захисту у Чехії абітурієнти мають надати підтвердження від української сторони. Перевірка здійснюється двома шляхами.

У чеському МВС зазначають, що ці зміни підтримує і українська сторона, яка зацікавлена у збереженні людського ресурсу для оборони та майбутньої відбудови країни.

Наразі Чехія приймає понад 396 тисяч українських біженців і посідає перше місце в ЄС за кількістю утікачів від війни на душу населення. За даними чеського уряду, за останній рік уперше з початку повномасштабного вторгнення серед нових прибулих почали переважати чоловіки працездатного віку.

Якщо кількість жінок віком від 18 до 65 років у Чехії за рік трохи зменшилася — до 160,2 тис., то кількість чоловіків цієї ж вікової категорії зросла на 21,2 тисячі — до 132 тисяч осіб.

Раніше РЕДПОСТ писав, що ЄС продовжив захист для українців до березня 2028 року, але для чоловіків запровадили жорсткі обмеження.

Європа зіткнулася з масштабним обмілінням найбільших водних артерій. Як повідомляє РЕДПОСТ, рівень води в Рейні, Дунаї, По та Ельбі знизився до багаторічних, а подекуди й історичних мінімумів. Це вже створює загрозу для промисловості, енергетики та річкового судноплавства.

Через тривалу відсутність опадів у німецькій Саксонії Ельба біля Пірни вже тривалий час утримується на рівні значно нижче одного метра, а в Дрездені вода впала до 54 сантиметрів. Схожі показники зафіксовано і на інших річках регіону — Мульді, Білій Ельстер, Шпрее та Нейсе.

У районі Пірни, зокрема біля Оберпоста, через рекордну посуху знову стали видимими так звані «камені голоду» (Hungersteine). Це історичні гідрологічні пам’ятки XV–XIX століть, на яких предки залишали дати екстремального обміління річок. Такі позначки були попередженням: коли вода опускається до цього рівня, попереду неврожай, голод і зупинка торгівлі.

Один із виявлених каменів має понад 20 вирізьблених позначок, а найдавніша з них датується 1707 роком. Поруч лежить камінь, вирізьблений уже у 2018 році, як нагадування про історичний мінімум того часу.

За даними міністра довкілля Німеччини Карстена Шнайдера, за останні 25 років країна втратила близько 60 мільярдів кубометрів води. За обсягом це дорівнює всьому Боденському озеру.

Щоб оперативніше реагувати на загрози, у Німеччині запустили єдину інформаційну систему Niwis. Вона збирає дані з понад 580 станцій спостереження за поверхневими та ґрунтовими водами.

Обміління Рейну вже впливає на логістику та ланцюги постачання. Баржі й великогабаритні судна не можуть перевозити звичні обсяги вантажів, через що зростають транспортні витрати та підвищується ризик подорожчання палива.

Фахівці підкреслюють, що нинішнє обміління є прямим наслідком аномальної спеки, яка наприкінці червня охопила Західну Європу та призвела до понад 10 тисяч надлишкових смертей. За висновками науковців, такі руйнівні хвилі спеки були б майже неможливими без спричинених людиною кліматичних змін.

Офіційна Варшава дедалі активніше порушує тему повернення громадян України мобілізаційного віку на батьківщину. Як повідомляє РЕДПОСТ, віцепрем’єр-міністр — міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш в ефірі телеканалу TVP Info заявив, що всі молоді українці, які нині перебувають у Польщі, мають повернутися в Україну, щоб поповнити лави Збройних Сил України.

Окрім цього, глава оборонного відомства порушив і гостру соціальну тему. За його словами, додому також потрібно відправити тих біженців, які «роз’їжджають на розкішних автомобілях». На переконання польського міністра, така поведінка частини мігрантів викликає нерозуміння та суспільне напруження в Польщі, особливо з огляду на масштабну допомогу, яку країна надає Україні.

Водночас Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі готує масштабні зміни до Закону про польське громадянство. Уряд ставить за мету повністю скасувати так званий «автоматизм» у процесі його отримання та перейти до моделі, що ґрунтується на реальній інтеграції, лояльності, знанні мови й культури. У відомстві наголошують, що Польща хоче уникнути «помилок, які раніше зробили інші європейські країни, роздаючи паспорти».

Реформа вже стала центром гострих політичних дискусій у польському Сеймі, де різні політичні сили висувають власні, нерідко ще жорсткіші пропозиції. Як зазначила заступниця міністра внутрішніх справ Магдалена Рогуська, уряд нині завершує роботу саме над своїм збалансованим проєктом закону, який розробляють з урахуванням національної безпеки та збереження соціальної згуртованості.

Нові ініціативи свідчать про системне згортання політики «відкритих дверей» і безумовних пільг. Українцям, які планують пов’язати своє майбутнє з Польщею, доведеться підтверджувати повну інтеграцію в польське суспільство, сплачувати там податки та досконало володіти мовою. Водночас військовозобов’язані громадяни опиняються під додатковим політичним і адміністративним тиском з боку обох держав.

Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав, що ЄС обмежить в’їзд та надання статусу захисту для військовозобов’язаних українців.

Для багатьох українців, які перебувають за кордоном, завершення строку дії закордонного паспорта стає критично важливим питанням, пише РЕДПОСТ. Найгостріше ця проблема постає для тих, хто планує перейти з тимчасового захисту на інші форми легального перебування — робочу, студентську, сімейну або бізнесову посвідку на проживання (ВНП).

У більшості країн Європи оформлення нового міграційного дозволу без чинного паспорта майже неможливе. Загальне правило Шенгенської зони та міграційних органів ЄС передбачає, що документ має бути дійсним не тільки в день подання заяви, а й ще певний час після завершення запитуваного дозволу.

Серед громадян нерідко виникає плутанина через різні підходи європейських міграційних служб до двох окремих ситуацій. Як надзвичайний інструмент, тимчасовий захист у багатьох країнах дає українцям змогу законно залишатися на території держави навіть після завершення строку дії паспорта. Це можливо, оскільки особу вже ідентифікували міграційні органи, а її дані внесли до реєстрів.

Водночас навіть за таких умов прострочений документ може спричинити труднощі у повсякденному житті. Проблеми можуть виникати під час відкриття банківських рахунків, оренди житла, офіційного працевлаштування або подорожей.

Якщо українець планує вперше оформити посвідку на проживання, наприклад перейти з тимчасового захисту на робочий контракт, наявність чинного паспорта є обов’язковою. Прострочений паспорт не вважається достатньою підставою для початку нової міграційної процедури.

Інша ситуація можлива тоді, коли людина вже має чинний ВНП і своєчасно подала заяву на його продовження. У такому разі міграційні служби окремих країн можуть індивідуально оцінити обставини та дозволити тимчасово залишатися в країні до отримання нового паспорта в консульстві чи ДП «Документ». Проте такий підхід є радше винятком, ніж загальним правилом. Остаточне рішення повністю визначається національним законодавством країни перебування.

Українцям за кордоном наполегливо радять завчасно перевіряти строки дії документів і не відкладати їх оновлення. Чинний закордонний паспорт допомагає зменшити ризик відмови в легалізації та значно полегшує проходження бюрократичних процедур у Європі.

Іспанія прагне запобігти юридичному вакууму після завершення дії статусу тимчасового захисту та забезпечити плавний перехід до довгострокових дозволів на проживання та роботу (autorizaciones estables de residencia y trabajo).

Якщо ви плануєте пов’язувати своє найближче майбутнє з Іспанією, юристи рекомендують діяти заздалегідь.

Перехід на стабільну резиденцію може залежати від наявності чинного трудового контракту, тривалості перебування в країні або сімейних зв’язків.

Також варто завчасно підготувати пакет документів. Подати заяву на модифікацію статусу необхідно до того, як спливе строк дії вашої поточної пластикової картки TIE.

Раніше РЕДПОСТ писав, що українські біженці у Німеччині можуть стати громадянами країни.

15.06.2026 21:59 Дмитро Колонєй Як повідомляє РЕДПОСТ, українці, які проживають в Німеччині з 2022 року, можуть отримати право подати документи на громадянство вже з весни 2027-го. Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram Для цього потрібно перейти на робочий ВНЖ, статус кваліфікованого спеціаліста або інший дозвіл на проживання. Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав, чому українці масово залишають Польщу та хто займає їхні місця