За даними Головного управління статистики у Харківській області, опублікованими 02.10.2026 Віталієм Хіневичем через РЕДПОСТ, у перші вісім місяців 2026 року сільськогосподарське виробництво на Харківщині переважно демонструвало позитивну динаміку. У січні індекс склав 101,6%, у лютому — 101,4%, а в березні — 102,1%. Протягом весни показник продовжував зростати: у квітні він досяг 103,6%, а в травні — 104,4%. У червні відбулося невелике зниження до 100,4%, проте вже в липні індекс знову збільшився до 102,5%. Пікове значення було зафіксоване у серпні на рівні 119,4%. Загалом за січень–серпень обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні перевищив показник аналогічного періоду 2025 року на 19,4%. Для порівняння, у серпні 2025 року цей показник становив 88,8%. Усе це вказує на помітне зростання аграрного виробництва на Харківщині у 2026 році. Раніше РЕДПОСТ повідомляв, що у серпні основними напрямками торгівлі Харківщини стали Китай та Молдова.
Архів позначки: сільське господарство
Аграрний сектор Харківщини: підсумки виробництва за вісім місяців 2026 року
Згідно з даними Головного управління статистики у Харківській області, за період із січня по серпень 2026 року індекс сільськогосподарської продукції зріс до 119,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Статистика демонструє нерівномірну динаміку виробництва протягом цих восьми місяців. Так, у січні індекс становив 101,6%, у лютому — 101,4%, а в березні — 102,1%. Навесні спостерігалося зростання: у квітні показник досяг 103,6%, а в травні — 104,4%. У червні індекс дещо знизився до 100,4%, проте вже в липні знову продемонстрував зростання до 102,5%. Загальний підсумок за січень–серпень 2026 року свідчить про те, що обсяги сільськогосподарського виробництва перевищили рівень відповідного періоду 2025 року на 19,4%. Зазначені показники розраховані наростаючим підсумком у відсотках до аналогічного періоду попереднього року.
Фітосанітарна ситуація на полях Харківщини: шкідники та рекомендації фахівців
За даними Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, фахівці Управління фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві провели обстеження орних земель та інших ділянок. У посівах кукурудзи на площі 260 гектарів виявлено бавовникову совку, чисельність якої становить 1–2 екземпляри на рослину. Для боротьби з листогризучими совками, зокрема бавовниковою, совкою-гамма та капустяною совкою, експерти радять восени проводити оранку ґрунту на глибину від 25–27 сантиметрів, що допомагає знищити лялечки шкідників.
Також на 535 гектарах посівів кукурудзи завершується розвиток гусениць стеблового кукурудзяного метелика, якими уражено 2–3% рослин та качанів. Щоб зменшити зимуючий запас шкідника, під час збирання врожаю рекомендується здійснювати зріз на висоті не більше 10 сантиметрів від рівня ґрунту, що дозволяє знищити до 95% гусениць. Додаткове подрібнення залишків важкими дисковими боронами у двох напрямках знищує до 50% гусениць метелика та інших шкідників.
На 50 гектарах стерньових полів після озимої пшениці зафіксовано мишоподібних гризунів із чисельністю 1,5–3 колонії на гектар (по 2–3 жилі нори в кожній). На неорних землях виявлено 2 гектари з наявністю однієї колонії на гектар. Очікується, що гризуни мігруватимуть на посіви озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав, де їхня чисельність може зростати. Крім того, на 320 гектарах соняшнику виявлено клопів-сліпняків, які заселили від 1% до 2% рослин.
Землекористувачам нагадують про необхідність суворого дотримання регламентів застосування пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні, для захисту посівів та збереження корисних комах і медоносних бджіл.
Метеорологічне літо на Харківщині: як посуха та дощі впливають на сівбу озимих
12.09.2026 о 18:50 Віталій Хіневич повідомив, посилаючись на Гідрометеорологічний центр Харківської та Луганської областей, що протягом першої декади вересня на Харківщині продовжувалося метеорологічне літо. Перехід до осіннього температурного режиму, за якого середні добові температури повітря опускаються нижче +15°, ще не відбувся. На більшості площ умови для підготовки ґрунту під посів озимих зернових культур були несприятливими через брак ефективних опадів і нестачу продуктивної вологи у ґрунті. Верхній шар ґрунту на більшій частині регіону залишався сухим, а ґрунтова посуха тривала. Винятком стали лише окремі ділянки у північно-західній частині Харківської області, де пройшли значні дощі, що склали 170% декадної норми опадів. Це дозволило поповнити запаси вологи, передусім у верхніх шарах ґрунту, та покращити умови для підготовки полів до посіву озимих культур.
Посуха на Харківщині посилилася через брак опадів у серпні
На Харківщині упродовж другої декади серпня через відсутність опадів не відбувалося поповнення запасів вологи у ґрунті. Через це забезпечення посівів вологою й надалі погіршувалося. Про це повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на Гідрометеорологічний центр Харківської та Луганської областей.
Станом на 18 серпня у метровому шарі ґрунту під пізніми сільськогосподарськими культурами у північно-західному та південно-західному районах області запаси продуктивної вологи зменшилися до незадовільного рівня — 46–57 мм.
Найважча ситуація склалася на більшості площ південних і центральних районів, а також на окремих площах північних районів області. У цих місцях запаси вологи у верхньому та метровому шарах ґрунту були повністю вичерпані.
За таких обставин на території Харківської області ґрунтова посуха поширювалася та поглиблювалася. Це, своєю чергою, створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур. Попри це, культури продовжували проходити відповідні фази розвитку.
Залежно від строків сівби та скоростиглості сорту у кукурудзи зерно перебувало у фазах молочної стиглості, а в центральній частині області — воскової стиглості. На більшості площ у соняшнику спостерігалося достигання насіння. У сої тривало формування бобів, а на окремих площах уже відзначалося їх достигання.
Отже, друга декада серпня виявилася несприятливою для накопичення вологи в ґрунті. Найбільший дефіцит зафіксували на півдні та в центрі області, де на окремих площах запаси вологи вже були повністю вичерпані.
Червнева погода та її вплив на аграрну ситуацію на Харківщині
Упродовж більшої частини червня в Харківській області агрометеорологічна ситуація загалом залишалася задовільною. Про це повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на Український гідрометеорологічний центр.
Для погоди були характерні чергування теплих і прохолодніших періодів, коливання денної та нічної температури, підвищена вологість повітря вдень, хмарність і тривалі роси. Саме це частково стримувало розвиток посушливих явищ у регіоні.
Водночас наприкінці місяця відбулося різке потепління, пов’язане з надходженням жарких повітряних мас із північних районів Африки.
Ґрунтова посуха, що почала формуватися під ранніми зерновими культурами на початку місяця, не стала масштабною і мала локальний характер. Вона охоплювала окремі північні, центральні та південні райони області.
На кінець червня на значних площах під ранніми культурами запаси продуктивної вологи були майже вичерпані або сягнули критичних значень. Наприкінці місяця в північній і центральній частинах області також зафіксували істотне зниження запасів вологи в метровому шарі ґрунту під пізніми сільськогосподарськими культурами — до 18–37 мм.
Як у Харківській області радять стежити за загрозою поширення саранових
Управління фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області повідомляє, що через сезонний розвиток і масове поширення перелітної сарани (Locusta migratoria) на території Зеленодольської міської громади Криворізького району Дніпропетровської області існує висока ймовірність потрапляння цих шкідників до Харківської області або розвитку місцевих популяцій саранових, які постійно присутні в регіоні та в окремі роки масово й осередково розвиваються, передає РЕДПОСТ.
Саранові становлять серйозну небезпеку для врожаю через високу плодючість, ненажерливість і здатність долати значні відстані. Дорослі особини можуть мігрувати на десятки й навіть сотні кілометрів на добу, а за сприятливих погодних умов — до 200 км і більше. Через це вже за кілька днів або тижнів вони можуть досягти Харківської області та завдати значної шкоди посівам.
Наразі в Харківській області спостерігається живлення личинок нестадних видів лише в місцях їх резервації — на неорних землях — за чисельності нижче економічного порогу шкодочинності. Заселення сільськогосподарських посівів поки не виявлено.
Тепла погода червня створює сприятливі умови для утворення осередків високої чисельності цих шкідників на пасовищах, луках, неорних землях, у лісосмугах, а також у суміжних посівах соняшнику, кукурудзи, овочевих та інших сільськогосподарських культур. Сарана віддає перевагу злаковим культурам, зокрема кукурудзі, просу, сорго та пшениці, однак може пошкоджувати й інші рослини.
Усі поширені в Україні саранові мають одне покоління на рік і зимують у вигляді яєць у ґрунті.
Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області наполегливо рекомендує керівникам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечити посилення суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з вирощуванням сільськогосподарських культур, а також населенням нагляду за фітосанітарним станом усіх площ орних і неорних земель та присадибних ділянок щодо можливого розвитку саранових. Особливу увагу слід звернути на райони, які межують із Дніпропетровською областю.
У разі виявлення італійського пруса та інших стадних саранових за чисельності 2-5 екз. на кв. м, а нестадних саранових — 10-15 екз. на кв. м, застосовують хімічні обробки. Захисні обробки проти саранових розпочинають за масової появи личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових необхідно ліквідувати під час розвитку у III-IV віці, а хімічні заходи слід завершити до окрилення.
Методи обробки хімічними препаратами — суцільні, крайові або локальні, у місцях високої концентрації шкідника — визначають залежно від конкретних умов і кількості шкідників. Використовувати потрібно інсектициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Також необхідно обов’язково дотримуватися заходів безпеки. Зокрема, за 3 доби до проведення хімобробки слід попередити голів виконавчих комітетів сільських та селищних рад, а також власників пасік про час і місце проведення робіт, вказавши назву, ступінь і строк дії токсичності препарату. Усі хімічні обробки потрібно проводити з дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин, техніки безпеки та санітарних правил при роботі з ними.
Про будь-які ознаки масового скупчення стадних видів саранових необхідно повідомляти Управління фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за телефонами (057) 725-19-07 або (057) 725-19-08.