У Музеї астрономії ім. Миколи Барабашова наголошують, що звичні зображення Сонячної системи часто вводять в оману, створюючи хибне враження про близькість планет. Насправді космічний простір між ними вимірюється мільйонами та мільярдами кілометрів, і відтворити реальні масштаби на одному зображенні практично неможливо.
Для розуміння масштабів варто звернути увагу на конкретні приклади:
Відстань між Землею та Марсом під час їхнього найближчого зближення становить близько 55 мільйонів кілометрів. Політ космічного апарата до Марса зазвичай триває від шести до дев’яти місяців.
До Юпітера від Землі — близько 588 мільйонів кілометрів. Місія апарата Galileo продемонструвала, що шлях до цієї планети займає приблизно шість років.
Сатурн розташований ще далі — на відстані близько 1,2 мільярда кілометрів. Космічному апарату Cassini–Huygens знадобилося майже сім років, щоб подолати цей шлях.
Найбільш вражаючою є відстань до Нептуна, яка сягає близько 4,3 мільярда кілометрів. Апарату Voyager 2 знадобилося близько 12 років, щоб дістатися цієї планети.
Найбільший проміжок між сусідніми планетами зафіксовано між Марсом і Юпітером. Саме там розташований головний пояс астероїдів, де навколо Сонця рухається велика кількість малих небесних тіл. Отже, реальна картина Сонячної системи значно масштабніша за спрощені ілюстрації, а подорожі до віддалених планет потребують років польоту.
