14 вересня 2026 року о 15:46 Дмитро Колонєй повідомив, посилаючись на BBC Science Focus через РЕДПОСТ, про знахідку решток колосального стародавнього вулкана глибоко під східним узбережжям Англії. Його потужність у рази перевищувала сицилійську Етну. Ця гігантська вулканічна система залягає під сучасними графствами Лінкольншир та Норфолк. Близько 454,4 мільйона років тому сталося виверження, руйнівна сила якого дорівнювала вибуху кількох тисяч водневих бомб. Під час катастрофи вулканічний попіл розлетівся на величезні відстані та досяг території сучасної Скандинавії. Науковці переконані, що саме ця подія спричинила утворення «тефри Кіннекулле» — потужного пласта вулканічного попелу, який і донині знаходять у геологічних відкладеннях Білорусі, Польщі, Швеції, Норвегії та Країн Балтії. Провідний автор дослідження, геофізик Британської геологічної служби (BGS) доктор Тім Фароу зазначив, що це дивовижне відкриття докорінно змінює розуміння глибокого геологічного минулого Англії. Докази існування прихованого велетня дослідники здобули під час аналізу зразків гірських порід із двох свердловин, віддалених одна від одної на 65 кілометрів. Співавтор дослідження доктор Ден Кондон пояснив, що об’єкт не був класичним конусоподібним вулканом: йдеться про масштабну та складну систему з кількома величезними котловинами (кальдерами), які простягалися на десятки кілометрів над гігантським магматичним осередком. Точний вік і приналежність порід до єдиного вибуху вдалося встановити за допомогою аналізу мікроскопічних кристалів циркону. Вони слугують природними «годинниками», адже уран у їхній структурі поступово розпадається та перетворюється на свинець, що дає змогу з високою точністю визначити час кристалізації магми. Результати показали, що зразки з Англії та шар попелу в Північній Європі мають однаковий «хімічний відбиток» та ідентичний вік. Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав про революцію в переробці сміття — як пластикові пакети та пляшки перетворять на екологічне паливо майбутнього. Слідкуйте за останніми новинами Редпост в Google Новини.

18.04.2026 19:55 Віталій Хіневич Харків залишається одним з провідних науково-освітніх центрів України. За результатами рейтингу National N-index 2026, два місцеві університети потрапили до десятки найпродуктивніших закладів вищої освіти країни, повідомляє РЕДПОСТ. Зокрема, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна зайняв друге місце в загальнонаціональному рейтингу з національним індексом Хірша 92. Показники університету зафіксовані на рівні 98 у Scopus, 92 у Web of Science та 170 у Google Scholar. Також до топ-10 рейтингу увійшов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», який посів десяту позицію з національним індексом Хірша 66 та показником у Google Scholar 157. Лідером рейтингу став Київський національний університет імені Тараса Шевченка з індексом 132. Рейтинг National N-index базується на показниках наукової продуктивності, зокрема індексі Хірша та даних міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science і Google Scholar, що дозволяє комплексно оцінити ефективність наукової діяльності університетів.

3 березня 2026 року у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна не стало професора Миколи Кокодія. Про це повідомили у закладі вищої освіти. Кокодій закінчив радіофізичний факультет університету у 1963 році та присвятив науково-педагогічній роботі понад шістдесят років. Його кар’єра почалася з посади лаборанта, згодом він працював аспірантом, доцентом і професором. У 1967 році він захистив кандидатську дисертацію, а в 1992 році – докторську, присвячену дослідженням у галузі вимірювання характеристик потужного лазерного випромінювання. Наприкінці 1990-х років Кокодій продовжив викладацьку діяльність у Національному фармацевтичному університеті, де працював до 2021 року. Після повернення до Каразінського університету, він викладав у навчально-науковому інституті екології, зеленої енергетики та сталого розвитку, а також на факультеті радіофізики, біомедичної електроніки і комп’ютерних систем. Університет зазначає, що професор до останнього тижня життя проводив заняття та брав участь у науковій роботі. Колеги відзначають його внесок у розвиток фізичної науки та підготовку фахівців.

16 січня 2026 року відійшла з життя Олена Гречаніна – видатний вчений, яка протягом багатьох років зробила значний внесок у розвиток науки та освіти в Україні. Під час церемонії прощвалення міський голова Ігор Терехов відзначив, що ім’я Олени Яківни стало символом не лише наукових досягнень, але й відповідальності, милосердя та неповторного лідерства.

Олена Яківна була тією людиною, яка створювала школи – не лише фізичні об’єкти, а й цілі традиції, методи та високі стандарти. Її діяльність охопила створення численних наукових інституцій, керівництво кафедрами та центрами, а також авторство сотень наукових праць.

Як зауважив Ігор Терехов, її спадок – це не лише наукові відкриття, але й безліч врятованих життів, зміцнених сімей та нових поколінь, що отримали шанс на щасливе життя. Пам’ять про Олену Гречаніну буде живою в серцях тих, хто знав її як видатного вченого та самовідданого громадського діяча.

У Харкові попрощалися з відомою лікаркою-генетиком, почесною громадянкою міста, Оленою Гречаніною.