Архів позначки: наука

Гірське відкриття: під Східною Англією виявили стародавній супервулкан

14 вересня 2026 року о 15:46 Дмитро Колонєй повідомив, посилаючись на BBC Science Focus через РЕДПОСТ, про знахідку решток колосального стародавнього вулкана глибоко під східним узбережжям Англії. Його потужність у рази перевищувала сицилійську Етну. Ця гігантська вулканічна система залягає під сучасними графствами Лінкольншир та Норфолк. Близько 454,4 мільйона років тому сталося виверження, руйнівна сила якого дорівнювала вибуху кількох тисяч водневих бомб. Під час катастрофи вулканічний попіл розлетівся на величезні відстані та досяг території сучасної Скандинавії. Науковці переконані, що саме ця подія спричинила утворення «тефри Кіннекулле» — потужного пласта вулканічного попелу, який і донині знаходять у геологічних відкладеннях Білорусі, Польщі, Швеції, Норвегії та Країн Балтії. Провідний автор дослідження, геофізик Британської геологічної служби (BGS) доктор Тім Фароу зазначив, що це дивовижне відкриття докорінно змінює розуміння глибокого геологічного минулого Англії. Докази існування прихованого велетня дослідники здобули під час аналізу зразків гірських порід із двох свердловин, віддалених одна від одної на 65 кілометрів. Співавтор дослідження доктор Ден Кондон пояснив, що об’єкт не був класичним конусоподібним вулканом: йдеться про масштабну та складну систему з кількома величезними котловинами (кальдерами), які простягалися на десятки кілометрів над гігантським магматичним осередком. Точний вік і приналежність порід до єдиного вибуху вдалося встановити за допомогою аналізу мікроскопічних кристалів циркону. Вони слугують природними «годинниками», адже уран у їхній структурі поступово розпадається та перетворюється на свинець, що дає змогу з високою точністю визначити час кристалізації магми. Результати показали, що зразки з Англії та шар попелу в Північній Європі мають однаковий «хімічний відбиток» та ідентичний вік. Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав про революцію в переробці сміття — як пластикові пакети та пляшки перетворять на екологічне паливо майбутнього. Слідкуйте за останніми новинами Редпост в Google Новини.

Пляшка Guinness із дна Ла-Маншу: чи наважиться дайвер скуштувати пиво віком 162 роки

Підводні дослідження інколи приносять не лише золото чи старовинну зброю, а й знахідки, які вражають поціновувачів рідкісних напоїв, пише РЕДПОСТ.

Британський дайвер під час занурення в протоці Ла-Манш знайшов справжню «капсулу часу» — пляшку темного пива Guinness, яка пролежала на морському дні 162 роки.

Затонулий парусник, на борту якого виявили артефакт, пішов на дно у 1864 році — у розпал Вікторіанської епохи, коли Великою Британією правила королева Вікторія, а у світ тільки-но виходили романи Чарльза Діккенса.

Тепер головне питання для першовідкривача — чи можна це пити. Знахідку передадуть експертам-хімікам і мікробіологам. Якщо лабораторний аналіз підтвердить, що вміст не містить токсичних речовин, а пробка витримала тиск і не пропустила морську воду, дайвер планує особисто відкоркувати пляшку та зробити ковток найстарішого Guinness у світі.

Утім, вчені налаштовані скептично: за півтора століття напій міг перетворитися на доволі специфічний оцтовий коктейль.

Для науковців і броварів ця пляшка має значно більшу цінність, ніж просто нагода для екстремальної дегустації. Дослідники хочуть витягти зі старого осаду життєздатні дріжджі XIX століття.

Науковому проєкту вже дали гучну та дещо іронічну назву — Jurassic Beer («Пиво юрського періоду»). Попри те, що Юрський період закінчився 145 мільйонів років тому, а Вікторіанська доба була зовсім нещодавно, ця назва влучно передає суть задуму: спробу відродити «викопний» організм.

Якщо мікробіологам вдасться ізолювати та розмножити ці історичні дріжджові штами, броварі зможуть точно відтворити автентичний рецепт Guinness 1860-х років — із тим самим ароматом, міцністю та смаковим профілем, який знали наші предки.

Дані місії Viking знову привернули увагу вчених

Рівно 50 років тому апарати NASA Viking здійснили першу в історії спробу безпосередньо знайти позаземне життя на поверхні Марса. У липні та серпні 1976 року посадочні модулі Viking 1 та Viking 2 прибули на Червону планету й стали першими автоматичними біологічними лабораторіями.

Упродовж десятиліть підсумки цієї місії вважали негативними. Однак нині наукова спільнота дедалі частіше повертається до тих експериментів, припускаючи, що ознаки марсіанського життя могли бути зафіксовані, але їх неправильно витлумачили.

Під час досліджень у 1976 році марсіанський ґрунт поміщали в герметичні камери з поживним середовищем. Водночас газовий хроматограф і мас-спектрометр не виявили у зразках органічних сполук. Саме відсутність органіки за даними мас-спектрометра стала головним аргументом для наукового консенсусу 1970-х років: зафіксовану реакцію визнали суто хімічною.

Останніми роками з’явилася низка нових наукових фактів, які змушують сумніватися у висновках минулого століття. Відомий астробіохімік Стівен Беннер зазначає, що наукова спільнота надто поспішно відкинула результати експерименту Левіна. За його словами, відсутність сигналів органіки на тогочасному обладнанні зовсім не означала її повної відсутності в марсіанському ґрунті.

Повторний аналіз архівів Viking набуває особливої важливості на тлі підготовки нових дослідницьких програм. Водночас сучасні науковці стикаються з новою проблемою, якої майже не існувало 50 років тому. Деякі земні екстремофільні бактерії здатні виживати навіть у надстерильних приміщеннях, де збирають космічні апарати.

Тому в разі майбутнього виявлення біологічної активності на Марсі вченим доведеться спочатку беззаперечно довести, що йдеться саме про унікальну марсіанську біосферу, а не про випадково занесених із Землі «космічних мандрівників».

Чому неандертальці не зникли, а стали частиною Homo sapiens: новий погляд прінстонських учених

25.06.2026 16:16 Дмитро Колонєй

Як пише РЕДПОСТ, зі шкільних підручників ми звикли до твердження, що неандертальці вимерли приблизно 40 000 років тому, поступившись еволюційною боротьбою сучасним людям. Однак Джошуа Акі, відомий генетик із Прінстонського університету, переконливо стверджує: таке уявлення є принципово помилковим.

Проаналізувавши ДНК стародавніх і сучасних людей, його команда дійшла гучного висновку — неандертальці не просто зникли з лиця Землі, а були повністю поглинуті та абсорбовані Homo sapiens. Те, що раніше сприймалося лише як смілива гіпотеза, нині отримало математичне підтвердження руху генів.

Тривалий час офіційна наука підтримувала просту версію: сучасні люди вийшли з Африки близько 50 000 років тому, один раз коротко перетнулися й змішалися з неандертальцями, а сучасне неафриканське населення планети успадкувало кілька відсотків їхнього ДНК. На цьому історію вважали завершеною.

Дослідження прінстонців Акі та його колеги Лімін Лі, опубліковане в журналі Science, руйнує цю теорію. Використавши новітній метод порівняння геномів IBDmix, вчені зіставили ДНК близько 2000 наших сучасників із геномами трьох неандертальців та одного денисовця. У результаті вони виявили щонайменше три потужні імпульси міграції та схрещування.

Це свідчить про те, що наші предки та неандертальці активно зустрічалися, співіснували й змішувалися майже весь час, поки обидва види існували на Землі.

Особливість роботи прінстонських генетиків у тому, що вони змінили сам підхід до дослідження. Замість того, щоб лише шукати сліди неандертальців у сучасній людині, вони почали виявляти ДНК Homo sapiens у залишках неандертальців. І саме ці сліди знайшли.

З’ясувалося, що неандертальські геноми містили від 2,5% до 3,7% анцестрії сучасної людини. Це беззаперечний доказ ранніх хвиль Homo sapiens, які виходили з Африки задовго до великого фінального виходу й буквально розчинялися в неандертальських громадах. Гени рухалися в обох напрямках.

То чому ж неандертальців більше немає серед нас як окремого виду? Джошуа Акі пропонує точну історико-демографічну метафору: «Мені не подобається слово “вимирання”, тому що я вважаю, що неандертальці були значною мірою абсорбовані», — зазначає вчений.

Неандертальці ніколи не були численним видом. Коли хвилі Homo sapiens почали масово й безперервно приходити на їхні території, це діяло, мов морські хвилі на піщаний пляж: вони не знищували його миттєво, а поступово розмивали. Невелику популяцію неандертальців демографічно пригнітила, поглинула й інтегрувала значно більша людська спільнота.

Звісно, як окрема ізольована група неандертальці перестали існувати близько 40 тисяч років тому. Але фізично їх не стерли з лиця Землі — їхні гени живуть у кожному з нас. Еволюційна історія людства офіційно перестала бути акуратною та стерильною — вона виявилася заплутаною, складною та неймовірно мозаїчною.

Харківська міська влада зосереджується на науковому підході до відновлення

05.06.2026 19:05 Рита Парфенова Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram Раніше РЕДПОСТ писав, що міська влада продовжує шукати можливості для залучення інвестицій у відновлення житлового фонду та інфраструктури. Обговорення зосереджено на використанні наукових методів та технологій для забезпечення найбільш ефективного та довготривалого процесу відновлення. Теги: форум, харків. Следите за последними новостями Редпост в Google Новости Следить Следите за последними новостями Редпост в Google Новости Следить

Наукові досягнення Харківського університету

18.04.2026 19:55 Віталій Хіневич Харків залишається одним з провідних науково-освітніх центрів України. За результатами рейтингу National N-index 2026, два місцеві університети потрапили до десятки найпродуктивніших закладів вищої освіти країни, повідомляє РЕДПОСТ. Зокрема, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна зайняв друге місце в загальнонаціональному рейтингу з національним індексом Хірша 92. Показники університету зафіксовані на рівні 98 у Scopus, 92 у Web of Science та 170 у Google Scholar. Також до топ-10 рейтингу увійшов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», який посів десяту позицію з національним індексом Хірша 66 та показником у Google Scholar 157. Лідером рейтингу став Київський національний університет імені Тараса Шевченка з індексом 132. Рейтинг National N-index базується на показниках наукової продуктивності, зокрема індексі Хірша та даних міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science і Google Scholar, що дозволяє комплексно оцінити ефективність наукової діяльності університетів.

У Харкові Відзначили Смерть Професора Каразінського Університету

3 березня 2026 року у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна не стало професора Миколи Кокодія. Про це повідомили у закладі вищої освіти. Кокодій закінчив радіофізичний факультет університету у 1963 році та присвятив науково-педагогічній роботі понад шістдесят років. Його кар’єра почалася з посади лаборанта, згодом він працював аспірантом, доцентом і професором. У 1967 році він захистив кандидатську дисертацію, а в 1992 році – докторську, присвячену дослідженням у галузі вимірювання характеристик потужного лазерного випромінювання. Наприкінці 1990-х років Кокодій продовжив викладацьку діяльність у Національному фармацевтичному університеті, де працював до 2021 року. Після повернення до Каразінського університету, він викладав у навчально-науковому інституті екології, зеленої енергетики та сталого розвитку, а також на факультеті радіофізики, біомедичної електроніки і комп’ютерних систем. Університет зазначає, що професор до останнього тижня життя проводив заняття та брав участь у науковій роботі. Колеги відзначають його внесок у розвиток фізичної науки та підготовку фахівців.

Харківська виставка науки: підтримка жінок-дослідниць у складні часи

11.02.2026 19:07 Дмитро Колонєй РЕДПОСТ повідомляє, що під час заходу відвідувачі мали можливість ознайомитися з експериментальними демонстраціями, науковими розробками та освітніми можливостями вишів. Особлива увага приділялася профорієнтації для школярів та підлітків.
Міський голова Ігор Терехов привітав учасників заходу зі святом та вручив Подяки міського голови 48 жінкам-науковицям. Мер підкреслив, що навіть у складних обставинах Харків залишається містом освіти, досліджень та інновацій, а жінки-науковиці – це фактор, який надихає нове покоління молоді обирати професії в галузі інженерії, ІТ та досліджень.
«Дякую кожній науковиці, яка працює, навчає, досліджує і тримає високу планку, попри війну! А дівчатам, які прийшли на виставку, скажу так: не бійтеся обирати складні професії. Інженерія, ІТ, медицина, хімія, енергетика – це про майбутнє. І це майбутнє потребує вашого розуму і сміливості», – зазначив мер.
Теги: ігор терехов, наука, харків, свято, жінки

Віддаючи данину пам’яті Олені Гречаніній: Наслідування науки та самовідданості

16 січня 2026 року відійшла з життя Олена Гречаніна – видатний вчений, яка протягом багатьох років зробила значний внесок у розвиток науки та освіти в Україні. Під час церемонії прощвалення міський голова Ігор Терехов відзначив, що ім’я Олени Яківни стало символом не лише наукових досягнень, але й відповідальності, милосердя та неповторного лідерства.

Олена Яківна була тією людиною, яка створювала школи – не лише фізичні об’єкти, а й цілі традиції, методи та високі стандарти. Її діяльність охопила створення численних наукових інституцій, керівництво кафедрами та центрами, а також авторство сотень наукових праць.

Як зауважив Ігор Терехов, її спадок – це не лише наукові відкриття, але й безліч врятованих життів, зміцнених сімей та нових поколінь, що отримали шанс на щасливе життя. Пам’ять про Олену Гречаніну буде живою в серцях тих, хто знав її як видатного вченого та самовідданого громадського діяча.