Рівно 50 років тому апарати NASA Viking здійснили першу в історії спробу безпосередньо знайти позаземне життя на поверхні Марса. У липні та серпні 1976 року посадочні модулі Viking 1 та Viking 2 прибули на Червону планету й стали першими автоматичними біологічними лабораторіями.

Упродовж десятиліть підсумки цієї місії вважали негативними. Однак нині наукова спільнота дедалі частіше повертається до тих експериментів, припускаючи, що ознаки марсіанського життя могли бути зафіксовані, але їх неправильно витлумачили.

Під час досліджень у 1976 році марсіанський ґрунт поміщали в герметичні камери з поживним середовищем. Водночас газовий хроматограф і мас-спектрометр не виявили у зразках органічних сполук. Саме відсутність органіки за даними мас-спектрометра стала головним аргументом для наукового консенсусу 1970-х років: зафіксовану реакцію визнали суто хімічною.

Останніми роками з’явилася низка нових наукових фактів, які змушують сумніватися у висновках минулого століття. Відомий астробіохімік Стівен Беннер зазначає, що наукова спільнота надто поспішно відкинула результати експерименту Левіна. За його словами, відсутність сигналів органіки на тогочасному обладнанні зовсім не означала її повної відсутності в марсіанському ґрунті.

Повторний аналіз архівів Viking набуває особливої важливості на тлі підготовки нових дослідницьких програм. Водночас сучасні науковці стикаються з новою проблемою, якої майже не існувало 50 років тому. Деякі земні екстремофільні бактерії здатні виживати навіть у надстерильних приміщеннях, де збирають космічні апарати.

Тому в разі майбутнього виявлення біологічної активності на Марсі вченим доведеться спочатку беззаперечно довести, що йдеться саме про унікальну марсіанську біосферу, а не про випадково занесених із Землі «космічних мандрівників».