2 березня у Харкові проводились невідкладні ремонтні роботи, що призвели до тимчасового відключення електропостачання в частині Індустріального та Немишлянського районів. Роботи тривали з 12:00 до 18:00. У рамках цих робіт було вивезено понад 100 тисяч кубометрів снігу. Актуальна інформація про благоустрій міста та інші події опублікована ресурсом Редпост.

У мартові 2026 року бійці бригади «Скіф» продемонстрували результати роботи безпілотних літаючих апаратів на території Харківської області. Відеозаписи, опубліковані у мережі, зафіксували дії ворожих сил. Особлива увага прикута до демонстрації оперативності та ефективності використання дронів для виявлення та моніторингу ситуації. Дії бригади «Скіф» стали наочним прикладом використання сучасних технологій у складних умовах бойових дій. Ці матеріали підкреслюють важливість розвідки та своєчасного інформування.

У Харкові триває розслідування щодо діяльності неповнолітнього мешканця Одеси, який був завербований групі російських оперантів. Слідству вдалося встановити, що хлопець готував теракт у місті. Обставини події та мотиви підозрюваного наразі встановлюються. Розслідування проводять співробітники СБУ. У рамках справи вже було проведено обшуки у помешканні затриманого.

2 березня з 12:00 до 18:00 в Індустріальному та Немишлянському районах Харкова частина споживачів залишиться без електропостачання через невідкладні ремонтні роботи. Відключення світла заплановані в цих районах Харкова.

2 березня 2026 року в Харкові зафіксовано новий температурний рекорд. РЕДПОСТ писав про рівень радіації в Харкові та області на 2 березня 2026 року. Тэги: рекорд, погода, харків. Следите за последними новостями Редпост в Google Новости Следить Следите за последними новостями Редпост в Google Новости Следить

2 березня рятувальники ДСНС продовжували боротьбу з пожежами, спричиненими обстрілами у Шевченківському, Київському районах Харкова та в районі області. Під час гасіння один з місцевих мешканців зазнав трагічної загибелі. Раніше РЕДПОСТ повідомляв про три пожежі, спричинені ворожими обстрілами. Теги: дснс, пожежа, харків

02.03.2026 10:25 Віталій Хіневич
Скриншот із відеоролика «Майк Йогансен. Історія одного “‎чудермайстра”» Центру досліджень визвольного руху
Про це РЕДПОСТ стало відомо зі слів філологині-україністки Олени Яценьо. Вибір української мови чи повернення до рідної — питання свідомого мовного вибору і культурної ідентичності. У випадку українського поета та прозаїка доби Розстріляного відродження Майка Йогансена справедлива кожна із цих характеристик. Унаслідок московського панування та пригноблення українського, багато письменників лише в свідомому віці починали говорити та творити українською. Харківець Майк Йогансен, як і численні інші українські прозаїки, поети та драматурги, повернувся до рідної мови за материнською лінією лише у дорослому віці. У своїх автобіографічних записах він зізнавався, що прізвище не дозволяло йому одразу стати відомим українським письменником, і лише обравши українську, він здобув власну культурну ідентичність. Йогансен походив із родини зі змішаним корінням: батько, Гервасій Йоганнсен, був балтійським німцем, а мати — українкою з козацького роду Крамаревських. Попри це, раннє дитинство Майка минуло серед німецької та російської мов, і перші літературні спроби він робив саме ними. Лише після 1917 року, навчаючись у Харківському університеті, він почав писати українською, відчувши природність і зручність мови для творчості. Перехід на українську відбувався у період революцій та соціальних потрясінь. З 1918 по 1922 рік Йогансен пережив голод, втрату близьких і безпосередньо зацікавився соціологією та політикою. Саме тоді з’явилися перші українські вірші, що знаменували новий етап його творчості. Важливу роль у мовному становленні Йогансена відіграла проукраїнська інтелігенція Харкова та викладачі української гімназії імені Бориса Грінченка. Вони вплинули на формування його стилю, а також спонукали до активної участі в українському літпроцесі. У 1920-х Йогансен активно друкувався українською: журнал «Шляхи мистецтва», збірник «Жовтень», альманахи «На сполох» і «Штабель» дали поштовх його поетичній та прозовій творчості. Його перший роман «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших» став справжнім бестселером української літератури. Він активно працював із харківськими письменниками-авангардистами, заснував літоб’єднання ВАПЛІТЕ, ініціював «Літературний ярмарок» та «Універсальний журнал», був членом Спілки радянських письменників України. Окрім літературної діяльності, Йогансен зробив значний внесок у розвиток українського мовознавства. Він викладав у школах та інститутах, досліджував фонетику, лексикологію та словотворення, укладав граматики, російсько-українські словники, працював над підручниками. Його наукові праці охоплювали питання теорії літератури, перекладів і методики викладання мови. Майк володів понад десятьма мовами, включно зі старогрецькою, латинню, скандинавськими та слов’янськими мовами. Він швидко опановував нові мови та перекладав літературу на українську, у тому числі Шекспіра, По, Кіплінга та Шіллера. Йогансен самостійно вивчав іспанську та сербську, демонструючи рідкісну мовну обдарованість. У літературі Майк Йогансен був «чудермайстром»: експериментував із жанрами, формами й стилями, створював неологізми й авторські словотворчі винаходи. Його сучасники називали його ювелірем слова, а критики відзначали блискучу роботу з ритмом, алітераціями та звуковою музикою. Він підносив українське слово до європейського рівня, не шукаючи слави чи грошей. Йогансен також працював у театрі та кіно: писав оперети, ревю, титри для німого кіно, сценарії, зокрема для фільму Олександра Довженка «Звенигора». Його діяльність демонструє, що рідна мова — це не лише мова дитинства, а свідомий вибір і складник національної ідентичності. Приклад Майка Йогансена показує, що навіть у складних умовах колонізації та культурного пригноблення українці можуть відновлювати та розвивати свою мову. Його життя й творчість залишаються прикладом того, як рідна мова стає справжнім об’єднавчим і духовним ресурсом нації.

Наразі оновлено дані щодо радіаційного фону в місті Харків та області. РЕДПОСТ оновив інформацію на 2 березня 2026 року.
Теги: радіація, харків

02.03.2026 08:39 Рита Парфенова
Протягом доби рятувальники Харківського гарнізону ДСНС здійснили 32 оперативних виїзди.
1 березня у різних районах міста пролунала серія ударів бойових дронів. Зокрема, у Шевченківському районі ворожий безпілотник атакував гуртожиток, спалахнула пожежа.

02.03.2026 08:51 У Харкові сталося серйозне ДТП. В результаті зіткнення вантажівки з дровами з трамваєм, вантажівка перекинулася на рейках. Повідомляється, що внаслідок цієї аварії загинула одна жінка. Причини ДТП встановлюються.