Російське міноборони планує завербувати до лав окупаційної армії щонайменше 18 500–20 000 іноземців, повідомляє РЕДПОСТ.

Російське командування вже довело до військкоматів конкретні цифри. У кожному федеральному окрузі РФ зараз проводиться ревізія іноземних громадян віком від 18 до 60 років.

Найактивніше вербування триває у Центральному військовому окрузі, де діє 30 пунктів відбору. У Московському та Південному округах розгорнуто по 21 пункту.

Головний фокус ворожих спецслужб зосереджений на громадянах країн Центральної Азії. Окрім цього, активна робота ведеться в найбідніших країнах Африки та Азії.

До процесу залучене не лише офіційне міноборони РФ, а й псевдоприватні військові структури під контролем ГРУ.

Агресор використовує правову незахищеність мігрантів. Схеми залучення включають не лише обіцянки грошей, а й прямий шантаж.

Українська розвідка застерігає іноземців від будь-яких поїздок до РФ. Російська держава розглядає іноземних громадян лише як витратний матеріал для своїх загарбницьких цілей.

Як повідомляє РЕДПОСТ, команда активно працює над реформою мобілізації та вже наблизилася до запуску перших проєктів.

За словами Михайла Федорова, зараз готують комплексну реформу, що охоплює всі аспекти умов набору та служби в Силах оборони. Вона складається з 30 окремих проєктів, кожен із яких має розв’язати конкретні проблеми та вдосконалити окремі напрямки. Це свідчить про масштабний і системний підхід уряду до перезавантаження оборонної сфери.

Головна мета реформи — створити сучасну, ефективну та мотивовану армію, здатну протистояти будь-яким викликам. Для цього потрібне не лише залучення нових людей, а й комфортні умови служби, соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, а також впровадження інноваційних технологій.

Михайло Федоров також повідомив, що перші 10 із 30 проєктів майже готові до запуску. Це означає, що найближчим часом можуть з’явитися перші практичні кроки в межах реформи. Наразі команда завершує технічні рішення та узгоджує нормативно-правову базу.

Які саме проєкти увійшли до першої хвилі, міністр поки не уточнив і пообіцяв розкрити подробиці пізніше. Водночас, як зазначається, ймовірно, йдеться про найактуальніші питання: автоматизацію процесів набору, покращення медичного забезпечення, удосконалення системи підготовки та соціального захисту військових.

У суспільстві анонсована реформа викликає значне очікування. В умовах повномасштабної війни, коли щодня на фронті вирішується доля країни, ефективність Сил оборони має критичне значення. Реформа має стати не просто зміною вивісок, а фундаментальним перезавантаженням системи.

Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав, що у Раді озвучили плани щодо ребрендингу воєнкоматів та зміни функцій мобілізації.

У Верховній Раді триває активна дискусія щодо зміни підходів до роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це, як повідомляє РЕДПОСТ, заявив народний депутат і секретар Комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За його словами, у межах реформи ТЦК пропонують перейменувати на “Офіс резерву”. Також обговорювали ідею передати функції мобілізації іншим структурам, зокрема поліції.

Ініціатива щодо нової назви викликала неоднозначну реакцію в суспільстві. Частина експертів і представників громадськості вважає, що йдеться лише про зміну вивіски без зміни суті роботи, яка часто зазнає критики через непрозорість і порушення прав призовників. На їхню думку, реформа має стосуватися не назви, а внутрішніх процесів, автоматизації обліку та кращого ставлення до людей.

Водночас інші підтримують цю ініціативу. Вони вважають, що назва “Офіс резерву” точніше передає основну функцію ТЦК в умовах війни — формування та підготовку військового резерву для оборони країни. На їхню думку, це може позитивно вплинути на імідж ТЦК і підвищити рівень довіри з боку суспільства.

Окрім перейменування, у межах реформи розглядали ідею передачі функцій мобілізації поліції, про що раніше писав РЕДПОСТ. Передбачалося, що це дозволить залучити ресурс поліцейських для пошуку та доставки призовників до ТЦК. Однак, за словами Романа Костенка, ця пропозиція не знайшла підтримки серед депутатів.

Він пояснив, що поліція має власні функції, які є критично важливими для забезпечення правопорядку та безпеки громадян. Додаткове навантаження у вигляді функцій мобілізації могло б негативно позначитися на ефективності її роботи та призвести до перевантаження системи.

Роман Костенко наголосив, що остаточного варіанту реформи ТЦК наразі немає. Міністерство оборони продовжує його доопрацьовувати з урахуванням пропозицій і зауважень, які надходять від депутатів, експертів та громадськості.

23.04.2026 о 18:48 Міністерство оборони України надало роз’яснення щодо взяття на військовий облік юнаків, яким виповнюється 17 років, і отримання електронного військово-облікового документа (е-ВОД).

Відтепер заклади освіти зобов’язані перевіряти наявність е-ВОД у старшокласників. Вимагати будь-які інші форми документа, окрім електронної, заборонено.

У Міноборони наголошують: якщо юнак не перебуває на військовому обліку, сформувати е-ВОД неможливо. Спершу потрібно пройти процедуру взяття на облік одним із передбачених способів.

Також у відомстві підкреслили, що е-ВОД є повноцінним документом, а не «цифровим замінником». Він має таку саму юридичну силу, як паперовий військовий квиток або посвідчення про приписку. Тому школи та інші заклади освіти мають приймати саме електронний документ і не мають права вимагати паперові аналоги.

17.04.2026 19:43 Дмитро Колонєй Міністерство оборони працює над новими ініціативами, які чітко визначать повноваження між Територіальними центрами комплектування (ТЦК) та Національною поліцією. Основна ідея запропонованих змін полягає в передачі відповідальності за «силову» складову мобілізації правоохоронним органам. Новий підхід передбачає розподіл функцій між цими структурами. Цей крок має на меті вирішення кількох існуючих проблем. Наразі Міністерство оборони лише готує відповідні зміни до законодавства, тому остаточний формат взаємодії відомств стане відомий після офіційного оприлюднення документа.