У Польщі зафіксовано суттєве скорочення кількості громадян України, які перебувають під офіційним тимчасовим захистом. Лише за кілька останніх місяців ця цифра зменшилася майже на 11%. Причина полягає не лише у виїзді людей з країни, адже значна частина українців втратила або не змогла оформити статус через суворіші правила на кордоні та нові вимоги до документів. За статистичними даними, ще у квітні 2026 року тимчасовий захист у Польщі мали близько 974,5 тисячі українців, тоді як на початку вересня їхня кількість впала до 868 тисяч. Різниця становить понад 106,5 тисяч осіб.

Однією з головних причин юридичної втрати статусу стали березневі зміни до законодавства. Тепер факт законного перетину кордону автоматично не дає права на тимчасовий захист. Як зазначає міграційний експерт організації «Український дім» у Варшаві Богдан Концур, чимало людей стикалися з подібними ситуаціями, коли на кордоні їм не ставили уточнюючих запитань, а про нову жорстку вимогу вони дізнавалися вже за місцем проживання.

Ще один фактор — це вимога щодо наявності чинного закордонного паспорта. Якщо на початку повномасштабної війни Польща дозволяла реєструватися за внутрішніми паспортами, ID-картками чи свідоцтвами про народження, то за новими правилами всі біженці мали підтвердити особу закордонним документом до 31 серпня 2026 року. Ті, хто не встиг владнати паспортні питання, з 1 вересня автоматично втратили право на легальне перебування. За експертними оцінками, це рішення торкнулося десятків тисяч українців, хоча пізніше норму дещо пом’якшили, надавши людям шість місяців для впорядкування документів.

Водночас у Прикордонній службі Польщі заспокоюють: втрата тимчасового захисту не є остаточним вироком, і статус можна отримати повторно. Для цього українцям необхідно знову законно перетнути польський кордон із чинним закордонним паспортом та одразу заявити про намір оформити захист.

15.04.2026 20:33 Дмитро Колонєй. Як повідомляє РЕДПОСТ, посилаючись на голову Комітету ВР з питань організації державної влади Олену Шуляк, в Україні розпочато роботу над системним оновленням житлового фонду. Відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання в парламенті. Програма реновації зосередиться на житлі, термін експлуатації якого давно вичерпано. Зокрема, йдеться про: Незважаючи на те, що закон був прийнятий у першому читанні, реалізація програми стикається з серйозними юридичними та соціальними перешкодами. Найскладніше питання полягає в механізмі отримання згоди мешканців. За словами Олени Шуляк, для знесення будинку необхідна згода значної частини власників квартир. Цей фактор часто стає «блокувальним»: Експерти вказують, що масовий знос застарілого житла відкриє великі площі для комплексної забудови в містах, де вже існує готова інфраструктура. Однак для забудовників це також є викликом, оскільки інвестиційні зобов’язання щодо відселення людей повинні бути чітко прописані та гарантовані державою. Наразі законопроєкт готується до другого читання, де депутати мають доопрацювати саме «формулу згоди», що дозволить розпочати реновацію без порушення прав громадян.