У серпні 2026 року загальний показник зміни споживчих цін у Харківській області порівняно з попереднім місяцем залишився на рівні 0,0%. Про це повідомляє Головне управління статистики у Харківській області з посиланням на дані експрес-випуску «Індекси споживчих цін».

Попри відсутність загальних коливань індексу, ціни на окремі групи товарів та послуг протягом серпня зазнали помітних змін.

Найбільше зниження вартості зафіксовано на такі товари:
– овочі — подешевшали на 20,1%;
– фрукти — на 13,7%;
– масло — на 4,3%;
– взуття — на 1,5%;
– безалкогольні напої — на 0,8%;
– хліб і хлібопродукти — на 0,6%.

Водночас спостерігалося зростання цін у таких категоріях:
– паливо та мастила — подорожчали найвідчутніше, на 8,7%;
– амбулаторні послуги — зросли в ціні на 4,8%;
– яйця — на 3,5%;
– макаронні вироби — на 2,9%;
– алкогольні напої та тютюнові вироби — на 2,1%;
– фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання — подорожчали на 2,0%.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ключовими напрямками торгівлі для Харківської області у серпні стали Китай та Молдова.

У місті Златопіль увечері 16 вересня 2026 року стався напад на працівника ТЦК та СП. Під час мобілізаційних заходів виник раптовий конфлікт між військовослужбовцями та 57-річним місцевим жителем. Під час суперечки чоловік дістав ніж і завдав кілька ударів одному з військових, після чого втік з місця злочину. Потерпілого з тілесними ушкодженнями госпіталізували до лікарні, де йому надали кваліфіковану допомогу. Правоохоронці оперативно розшукали та затримали підозрюваного, повідомивши йому про підозру. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі. Наразі триває досудове розслідування.

За даними Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, фахівці Управління фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві провели обстеження орних земель та інших ділянок. У посівах кукурудзи на площі 260 гектарів виявлено бавовникову совку, чисельність якої становить 1–2 екземпляри на рослину. Для боротьби з листогризучими совками, зокрема бавовниковою, совкою-гамма та капустяною совкою, експерти радять восени проводити оранку ґрунту на глибину від 25–27 сантиметрів, що допомагає знищити лялечки шкідників.

Також на 535 гектарах посівів кукурудзи завершується розвиток гусениць стеблового кукурудзяного метелика, якими уражено 2–3% рослин та качанів. Щоб зменшити зимуючий запас шкідника, під час збирання врожаю рекомендується здійснювати зріз на висоті не більше 10 сантиметрів від рівня ґрунту, що дозволяє знищити до 95% гусениць. Додаткове подрібнення залишків важкими дисковими боронами у двох напрямках знищує до 50% гусениць метелика та інших шкідників.

На 50 гектарах стерньових полів після озимої пшениці зафіксовано мишоподібних гризунів із чисельністю 1,5–3 колонії на гектар (по 2–3 жилі нори в кожній). На неорних землях виявлено 2 гектари з наявністю однієї колонії на гектар. Очікується, що гризуни мігруватимуть на посіви озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав, де їхня чисельність може зростати. Крім того, на 320 гектарах соняшнику виявлено клопів-сліпняків, які заселили від 1% до 2% рослин.

Землекористувачам нагадують про необхідність суворого дотримання регламентів застосування пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні, для захисту посівів та збереження корисних комах і медоносних бджіл.

На Харківщині викрили та засудили ворожого диверсанта, який готував підриви залізничних колій під час руху військових ешелонів. Як повідомив речник Управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула, зловмисника затримали ще у листопаді 2025 року. Суд призначив йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Засудженим виявився місцевий механік. Російські спецслужби звернули на нього увагу через активність у Telegram-каналах, де він регулярно публікував антиукраїнські дописи. Після вербування куратор з РФ поставив агенту завдання виготовити саморобні вибухові пристрої на основі пластиду, оснащені датчиками руху. Спосіб постачання матеріалів виявився нестандартним: вибухівку скидали дронами в лісосмугах.

Контррозвідники СБУ спрацювали на випередження. Вони покроково задокументували злочинні дії ворожого агента та затримали його безпосередньо під час підготовки до диверсії. Під час обшуків у помешканні та автомобілі затриманого правоохоронці вилучили комплектуючі для вибухівок і мобільний телефон із доказами листування з куратором.

За матеріалами СБУ та під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури суд визнав чоловіка винним за цілою низкою статей Кримінального кодексу України. Зловмисника відправлено за ґрати на 15 років.

Служба безпеки України в Харківській області викрила трьох місцевих мешканок, які під час окупації Куп’янського району співпрацювали з ворогом. До початку повномасштабного вторгнення ці жінки працювали в органах місцевої влади та самоврядування. За лояльність до окупантів вони отримали посади у так званій «Военно-гражданской администрации Купянского района». На цих посадах зловмисниці виконували розпорядження окупаційної адміністрації, сприяючи встановленню ворожого режиму. Зокрема, вони допомагали керувати об’єктами житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури, що базувалися на матеріально-технічній базі українських державних установ. Після деокупації регіону восени 2022 року жінки втекли разом із російськими військами та наразі переховуються на тимчасово окупованих територіях. На основі зібраних доказів усім трьом фігуранткам заочно повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Наразі тривають заходи з розшуку підозрюваних. Операцію проводили співробітники СБУ в Харківській області спільно зі слідчими Національної поліції під процесуальним керівництвом Куп’янської окружної прокуратури.

Станом на 15.09.2026 року, о 16:48, за інформацією видання РЕДПОСТ, кількість постраждалих від російської атаки зросла до 11 осіб. Поранення різного ступеня тяжкості отримали 8 громадян, а ще троє цивільних звернулися до лікарів через гостру реакцію на стрес. Трьох постраждалих у стані середньої тяжкості терміново госпіталізували до лікарні, де їм надають усю необхідну допомогу кваліфіковані лікарі. Іншим людям першу медичну та психологічну допомогу надали на місці події. Варто нагадати, що раніше РЕДПОСТ повідомляв про ворожий обстріл міста Ізюм.

15 вересня 2026 року Ізюм опинився під масованим вогнем російських окупаційних військ. За інформацією Ізюмської міської військової адміністрації, внаслідок ворожих ударів попередньо відомо про двох постраждалих. Обстріли спричинили руйнування та пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема вежі мобільного зв’язку, а також приватних і багатоквартирних житлових будинків. Наразі фахівці продовжують встановлювати масштаби завданих збитків.

15 вересня 2026 року в Богодухові внаслідок влучання ворожого дрона в дах гаража сталася пожежа, що охопила площу 70 кв. м. Про це повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на ДСНС Харківщини. Під час гасіння вогню рятувальники працювали в умовах загрози повторних обстрілів. На щастя, постраждалих немає. До ліквідації наслідків атаки були залучені оперативний підрозділ ДСНС та офіцер-рятувальник громади. Раніше РЕДПОСТ повідомляв, що на Ізюмщині через російські атаки загинула одна людина, а ще 13 отримали поранення.

У вересні 2022 року Сили оборони України звільнили понад 500 населених пунктів Харківської області, відновивши контроль над майже всією територією регіону. За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, за кожним деокупованим містом і селом стоять трагічні долі людей, які пережили російську окупацію. Найбільш жахливим свідченням злочинів стали масові поховання. Загалом на території області було виявлено 981 тіло, серед яких 774 цивільні особи: 415 чоловіків, 293 жінки та 27 дітей. Стать ще 39 загиблих встановити не вдалося. Особливо масштабна ексгумація відбулася в Ізюмі, де станом на вересень 2022 року виявили 436 тіл. Більшість із них мали ознаки насильницької смерті. На 30 тілах зафіксували сліди катувань: зв’язані руки, мотузки на шиї, переламані кінцівки та вогнепальні поранення. Дмитро Лубінець наголосив, що окупація супроводжувалася системними порушеннями міжнародного гуманітарного права, зокрема вбивствами, незаконними затриманнями, насильницькими зникненнями та переслідуваннями за проукраїнську позицію. Окрім людських втрат, регіон зіткнувся з руйнуваннями будинків та масовим замінуванням територій. Деякі населені пункти, звільнені у 2022 році, згодом знову опинилися під окупацією, що поставило їхніх жителів під повторну загрозу. Омбудсман підкреслив необхідність фіксації кожного злочину для притягнення винних до відповідальності.