На Харківщині правоохоронці викрили схему незаконного отримання державних коштів за програмою «єВідновлення». Мешканець міста Ізюм, чий будинок постраждав від російської агресії, у січні 2024 року подав заявку на компенсацію через портал «Дія». Після обстеження комісія оцінила вартість відновлення пошкодженого житла у понад 1,1 млн гривень. Однак чоловіка не влаштувала ця сума, і він вирішив штучно змінити статус свого майна на «повністю знищене». У березні 2024 року, спираючись на сфальсифікований експертний висновок, комісія ухвалила рішення про виплату компенсації у розмірі понад 2,6 млн гривень. Отримавши житловий сертифікат, зловмисник використав його для придбання квартири у Харкові. Проте судова будівельно-технічна експертиза згодом спростувала фіктивний звіт, довівши, що будинок потребував лише ремонту або реконструкції. Наразі чоловіку повідомлено про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах. Правоохоронці продовжують розслідування, щоб встановити роль посередника та експерта, який підготував неправдивий документ.
Всі записи автора redaktor
Феномен успіху української молоді: від музики та шахів до інноваційних винаходів
Класична музична освіта в Україні забезпечує міцну технічну базу, яка дозволяє підліткам здобувати перемоги на престижних європейських конкурсах. Яскравим прикладом є скрипалька Karolina Protsenko, яка завдяки поєднанню академічної майстерності та сучасних цифрових платформ здобула мільйонну аудиторію. Щоденні репетиції дають змогу українським виконавцям виступати на світових сценах разом із провідними симфонічними оркестрами. Музична практика розвиває просторову уяву, витримку та вміння прогнозувати розвиток теми — навички, що стають у пригоді підліткам у спорті. Багато юних музикантів паралельно демонструють успіхи у шахах, де необхідна гранична концентрація. Вітчизняна шахова школа утримує лідерські позиції завдяки ранньому залученню юніорів до змагань із дорослими майстрами. Щоденний аналіз позицій за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, а також поєднання глибокої теорії з турнірною практикою дозволяють українським гравцям перемагати сильних суперників. Психологічна витримка та вміння прораховувати наслідки кожного кроку формують в учнів аналітичне мислення, яке вони згодом успішно застосовують у програмуванні, точних науках та винахідництві. Українські школярі регулярно здобувають перемоги на міжнародних виставках, таких як Genius Olympiad, ISEF та INOVA. Замість теоретичних робіт вони створюють діючі медичні прилади, нові матеріали та системи розмінування. Досягнення молоді підтверджують її високий потенціал та здатність розвиватися попри будь-які виклики. Систематична праця школярів створює фундамент для розвитку промисловості, відновлення інфраструктури та впровадження новітніх технологій, що зміцнює інтелектуальну незалежність України на майбутні десятиліття.
Харків’янка Анастасія Пошедіна змагатиметься за право представити Україну на Дитячому Євробаченні-2026
Анастасія Пошедіна з Харкова увійшла до шістки фіналістів Національного відбору на Дитяче Євробачення-2026. Про це повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на Суспільне Євробачення. У фіналі конкурсу юна виконавиця представить пісню «Крила», присвячену дитячим мріям, талантам та прагненню пізнавати світ. Окрім Анастасії, за право представляти Україну на міжнародній арені змагатимуться Роман Дорошенко, Дмитро Карабет, Еріка Колесніченко, Марко Сердинський та Злата Солоненко. Фінал Національного відбору, який було перенесено з 13 вересня, відбудеться 26 вересня. Переможець отримає можливість виступити на Дитячому Євробаченні-2026, що пройде на Мальті.
Ігор Терехов привітав харківську єврейську громаду з Рош га-Шана
11 вересня 2026 року Ігор Терехов звернувся до єврейської громади Харкова з нагоди святкування Рош га-Шана. У своєму привітанні він зазначив, що Новий рік є часом для побажань, і висловив сподівання, що кожна родина матиме можливість бути разом, почуватися в безпеці та будувати плани на майбутнє. Терехов побажав, щоб наступний рік приніс більше радісних новин та приводів для родинних зустрічей. Він підкреслив, що Харків тримається завдяки своїм мешканцям, зокрема представникам єврейської громади, які підтримують місто та зберігають зв’язок поколінь у складні часи. На завершення міський голова побажав добробуту в домівках, а також миру для Харкова та всієї України.
ХНЕУ імені Семена Кузнеця представив українську освіту на масштабній конференції EAIE 2026
Українська освітянська спільнота взяла участь у міжнародній події EAIE Conference and Exhibition 2026, яка зібрала більше ніж 1200 вищих навчальних закладів і партнерських організацій зі всієї планети. Національну делегацію на цьому форумі очолив Микола Трофименко, заступник очільника Міністерства освіти і науки України. Серед учасників також була координаторка проєкту ЄС «Національний Еразмус+ офіс в Україні» Світлана Шитікова.
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця репрезентували його очільниця Тетяна Шталь, яка також виконує обов’язки координаторки взаємодії з вишами України в освітній робочій групі Асамблеї європейських регіонів, та професорка Ірина Золотарьова — членкиня групи експертів Erasmus+ із реформування вищої освіти.
Для представників України цей захід відкрив можливість закріпити міжнародні позиції вітчизняної освіти та налагодити контакти з новими іноземними колегами. Як підкреслила ректорка ХНЕУ ім. С. Кузнеця Тетяна Шталь, місія полягає не лише в презентації закладів вищої освіти: йдеться про освітню галузь як фундамент стійкості держави, утримання людського потенціалу та подальшої відбудови країни. Вона додала, що заклад є прифронтовим університетом, який попри воєнні виклики продовжує розвиток, забезпечує освітній і дослідницький процес, формує глобальні партнерства та інтегрується в освітній простір Європи.
Головними напрямами роботи української сторони стали співпраця на міжнародному рівні, програма Erasmus+, альянси європейських університетів, інституційна витривалість, а також трансформація закладів вищої освіти в рушійну силу відновлення країни. Робота на конференції дала змогу ХНЕУ ім. С. Кузнеця залучити нових партнерів, поглибити співпрацю в наукових та освітніх ініціативах і посилити позиції Харкова серед європейських науковців, адже кожна нова міжнародна домовленість сприяє європейському майбутньому України.
Українські балістичні ракети FP-7: готовність до бойового застосування
Український оборонно-промисловий комплекс наближається до ключового етапу в розробці та впровадженні власного балістичного озброєння. Як повідомила CEO компанії Fire Point Ірина Терех під час міжнародної оборонної виставки MSPO 2026 у Польщі, перші бойові удари ракетами FP-7 очікуються вже найближчими тижнями. Наразі проєкт FP-7 успішно пройшов два з трьох етапів випробувань, що включають лабораторні та наземні перевірки вузлів, двигунів та систем навігації. Ірина Терех підкреслила, що введення системи в експлуатацію відбудеться найближчим часом, вимірюваним тижнями. Паралельно триває робота над далекобійною балістичною ракетою FP-9, дальність ураження якої перевищує 800 км, що робить її українським аналогом американських систем ATACMS. Через обмеженість території для випробувань зброї такої дальності в тилу, розробники розглядають можливість проведення фінальних тестів безпосередньо по військових об’єктах противника. Розвиток власної балістичної програми є стратегічно важливим для України в умовах обмежень на використання західного озброєння по території РФ. Ракети сімейства FP нададуть Силам оборони можливість завдавати ударів по ворожих аеродромах, логістичних вузлах та командних пунктах у глибокому тилу.
Відновлення бізнесу в Харкові та області: державна підтримка та алгоритми дій
Регулярні ракетні та дронові атаки завдають значної шкоди українському виробництву. Попри серйозні руйнування, підприємства мають реальні шанси на відновлення. В межах державної політики «Зроблено в Україні» впроваджено низку інструментів, що дозволяють відбудовувати цехи, оновлювати обладнання та зберігати трудові колективи. Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку наголошує на важливості чіткого алгоритму дій для підприємців як для підготовки до можливих обстрілів, так і для реагування після них. Для постраждалих підприємств доступні ключові напрями державної допомоги. Оскільки масштаби руйнувань часто перевищують можливості наявних програм, Комітет з питань економічного розвитку спільно з Міністерством економіки та довкілля України працює над їх розширенням. Заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підкреслює, що кожен підприємець має володіти планом дій на випадок надзвичайних ситуацій, а завдання держави — забезпечити доступність та ефективність підтримки для швидкого відновлення. Збереження виробничих потужностей є критично важливим для економічної стійкості України, оскільки це гарантує робочі місця та надходження податків до бюджету. Раніше повідомлялося, що понад 250 підприємців змінили податкову адресу на користь Харкова.
Податкові пільги для прифронтового бізнесу: ініціатива Ігоря Терехова
Підприємства, що продовжують працювати під постійними обстрілами у Харкові, Сумах, Запоріжжі та Миколаєві, опинилися у складнішому становищі порівняно з компаніями у тилових регіонах. Попри однакові податкові зобов’язання, бізнес у прифронтових зонах несе значні безпекові ризики та додаткові витрати. Для запобігання відтоку виробництв та стимулювання їхнього повернення Асоціація прифронтових міст та громад (АПМГ) підготувала антикризовий пакет пільг. Про це повідомив мер Харкова та голова АПМГ Ігор Терехов під час круглого столу «Від релокації до розвитку: як посилити підтримку переміщеного бізнесу», де були присутні представники Верховної Ради, Мінекономіки, ДПС, Нацбанку та бізнес-спільноти. Ігор Терехов зазначив, що бізнес у прифронтових громадах потерпає від дефіциту кадрів, труднощів зі страхуванням майна, обмеженого доступу до кредитування та логістичних проблем, тоді як податкове навантаження залишається незмінним. За словами мера, завдання держави полягає у створенні умов для роботи підприємств на двох майданчиках одночасно, а не лише у їхньому переміщенні на захід України. Релокація не має бути остаточним рішенням, тому бізнесу потрібно надати можливість розвиватися на нових місцях, одночасно відновлюючи діяльність у Харкові, Сумах, Запоріжжі та Миколаєві. Асоціація вже представила уряду та парламенту пропозиції щодо необхідних рішень. Збереження економічної бази у прифронтових містах є критично важливим для безпеки країни, адже вихід бізнесу призведе до втрати робочих місць та відтоку населення. Ігор Терехов наголосив на необхідності негайного ухвалення економічних рішень, оскільки без діючих підприємств неможливе повернення людей та повноцінне відновлення міст.
На Харківщині викрито чоловіка, який зберігав дитячу порнографію у Telegram
Як повідомляє РЕДПОСТ, 20-річний мешканець Мерефи став фігурантом кримінального провадження через зберігання забороненого контенту. Чоловік завантажував з інтернету відеоматеріали, що містять дитячу порнографію, та зберігав їх у власному обліковому записі Telegram, зокрема у розділі «Збережене» або приватних діалогах. Під час обшуку за місцем проживання підозрюваного правоохоронці вилучили мобільний телефон, на якому було виявлено 20 відеофайлів із зображенням оголених дітей. Наразі чоловіку повідомлено про підозру в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та її зберіганні без мети збуту чи розповсюдження.
Стійкість без ілюзій: досягнення та відставання українських підлітків у дослідженнях PISA
Станом на 10 вересня 2026 року дані свідчать, що кожний третій школяр не дотягує до базового рівня у природничій сфері, тоді як у математиці та читанні цей показник становить майже половину учнів. Загалом 56,4% дітей демонструють низькі показники щонайменше з одного навчального предмета, а 29,3% мають такі результати одразу з усіх трьох напрямів. Найбільше тривоги викликає читацька грамотність. Зокрема, у період з 2022 до 2025 року показники читання серед хлопців зменшилися з 415 до 402 балів. У природничих науках розрив між статьями виявився мінімальним (+4 бали на користь дівчат), натомість у математиці лідирують хлопці з перевагою у 8 балів. Проведене тестування вкотре засвідчує наявність нерівності освітніх можливостей в Україні.
Цифровий прорив та використання штучного інтелекту також знайшли своє відображення у звіті. Інноваційний напрям PISA-2025 був присвячений «Навчаню в цифровому світі», що охоплювало застосування обчислювального мислення. Середній бал по Україні зафіксовано на рівні 478 (порівняно з 500 балами в країнах ОЕСР). Наші учні успішніше справляються із завданнями з програмування, де мають 478 балів, ніж з моделюванням, де результат становить 473 бали. Приблизно 60% школярів показали у цифровому тестуванні вищі бали, ніж прогнозувалося на основі їхніх успіхів з класичних шкільних дисциплін. Окрім цього, зафіксовано високу активність у взаємодії зі штучним інтелектом: 54% підлітків в Україні звертаються до чат-ботів ШІ для навчання мінімум раз на тиждень (у країнах ОЕСР цей показник дорівнює 46%), а 78% запевняють, що намагаються критично підходити до аналізу отриманої з мережі інформації.
Попри складні умови воєнного часу, 85% українських учнів відчувають себе «на своєму місці» у шкільному середовищі, що є найвищим показником серед усіх порівнюваних країн, до яких окрім України увійшли Болгарія, Естонія, Словацька республіка, Молдова, Грузія та Польща. Близько 93% дітей почуваються захищеними в межах класу та під час дороги до навчального закладу. Частота проявів булінгу скоротилася з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025 році, що є нижчим за середній показник по ОЕСР, який складає 20%. Дисциплінарну ситуацію в українських школах оцінюють вище, ніж у більшості держав-партнерів, проте головною перешкодою залишаються відволікаючі фактори на уроках, зокрема смартфони, на які вказують 34,2% респондентів.
Пріоритети освітньої політики, визначені у звіті PISA-2025, охоплюють кілька ключових векторів. Ліквідація прогалин у читацьких навичках та базовій математиці має стати завданням національного масштабу. Необхідно спрямовувати ресурси та кадровий потенціал насамперед до сільських шкіл та закладів профтехосвіти, які стикаються з найбільшим дефіцитом. У галузі природничих наук важливо перенести фокус уваги з простого пояснення процесів на проєктування дослідницької роботи та аналіз даних. Що стосується культури застосування штучного інтелекту, освітнім закладам необхідні чіткі норми та правила для підтримки академічної чесності й розвитку критичного мислення. Українська система освіти, продемонструвавши стійкість, повинна здійснити наступний крок — спрямувати адаптаційні процеси на стадію якісного розвитку та відновлення.