Дмитро Колонєй, гвардієць на ім’я «Мірон», вже п’ять років присвячує себе військовій службі. Його перший бойовий досвід розпочався у 2021 році, а повномасштабне вторгнення він зустрів у Старому Салтові, як повідомляє РЕДПОСТ. Після цього були важкі позиції під Торецьком та навчання за стандартами НАТО. У 2024 році «Мірон» виконував завдання на Торецькому напрямку разом із бійцями «Азову». Він згадує, як доводилося буквально ховатися в землі, щоб вижити під постійними атаками дронів. “Ворог був зовсім близько, нас розділяла лише залізниця. О сьомій ранку на нас напали росіяни, почалася перестрілка. Окупанти намагалися “викурити” нас гранатами, кричали, щоб ми здалися. Але ми знали: потрапити в полон — це гарантована смерть. Здаватися не збиралися”, — ділиться спогадами боєць. Під час цього бою товариш «Мірона» отримав поранення, і гвардієць власноруч робив йому тампонаду. Лише через дві доби вдалося евакуювати пораненого під покриттям ночі. Після лікування акубаротравми та навчання в країнах НАТО на сапера, у 2025 році «Мірон» повернувся на Харківщину. Разом із бійцями 92-ї бригади він працював із гранатометом RDS40 на складних ділянках фронту. Через активність ворожих дронів шлях до позицій займав три доби. Пересуватися доводилося вузькими стежками через мінні поля, вичікуючи моменти між прольотами БпЛА. На позиціях ворог оточував з трьох сторін — спереду, зліва та справа, залишаючи лише вузький коридор до своїх. Ротації в таких умовах відбувалися раз на чотири доби. Сьогодні «Мірон» служить інженером у підрозділі швидкого реагування. Він не лише виконує обов’язки на блокпостах Харкова, а й бере участь у бойових завданнях на півночі області. Для нього ця війна є особистою, адже він сам родом із північної Харківщини, яка щодня страждає від атак КАБів та дронів. «Мірон» переконаний, що кожен вихід на позицію та кожна зміна на блокпосту — це його внесок у безпеку рідних та майбутнє вільної України.