19 лютого 2026 року о 17:30 до реанімації міської лікарні Нікополя було доставлено без свідомості 10-річну дівчинку. У неї діагностували внутрішньочерепну гематому, закриту черепно-мозкову травму та мозкову кому. Після кількох годин лікування дівчинка померла.

По дорозі до медзакладу 23-річна мачуха спочатку заявила, що дитина впала на вулиці. Згодом вона змінила версію, стверджуючи, що розлютилася через те, що дівчинка взяла її косметику. Вона вдарила дівчинку, після чого та впала, вдарившись об підлогу. Однак численні синці, гематоми, рвані рани на шиї від нігтів та сліди ударів різного ступеня давності свідчили про значно триваліший період насильства.

Мачуха визнала, що застосовувала фізичне насильство, пояснюючи свої дії тим, що дівчинка «не слухалася» і є їй «нерідною». Батько на момент трагедії був на роботі та запевняв, що нічого у стані доньки, що викликало б у нього занепокоєння, не помічав.

На обліку соцслужб родина не перебувала. Через дистанційне навчання фізичний стан дитини залишався поза увагою педагогів. Фактично вона залишалася з жорстоким поводженням наодинці.

Затримано підозрювану, їй вручено підозру за ч. 2 ст. 121 КК України − умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть дитини. Прокурори звернулися до суду з клопотанням про тримання її під вартою. Також розпочато кримінальне провадження за фактом злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166 КК України). Перевіряються факти можливого катування. У родині є ще двоє рідних обом батькам малолітніх дітей − хлопчик 2024 р. н. та дівчинка 2022 р. н. Їхній стан задовільний, а безпека на контролі. Вони перебувають з батьком.